§4. Життя людини на теренах України в первісну добу
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації. Знайдіть на карті України зображені населені пункти. Про що свідчить той факт, що в них було знайдено пам’ятки первісної доби? Чому відкриття таких пам’яток завжди сприймається як сенсація? Чи є в найближчому до вас краєзнавчому музеї експонати, що стосуються найдавнішого періоду історії? Чи знаєте, за яких обставин їх було знайдено?
1. Як відбувалося розселення пралюдей на теренах України?
Археологічні знахідки свідчать, що першими мешканцями на українських теренах були пітекантропи, вони з’явилися близько 1 млн років тому. Найдавнішою пам’яткою є стоянка біля с. Королево на Закарпатті. На лівому березі Тиси, на пагорбі заввишки 120 м, археологи виявили унікальні археологічні знахідки: численні кам’яні знаряддя праці – оббиті гальки, ручні рубила, гостроконечники, скребла, вістря рогатин, ножі. Не всі вони пролежали в землі мільйон років, хоча вік кожної пам’ятки дуже поважний. Кожній з них відповідає свій культурний шар.
Пітекантропи приходили на територію України через Балкани й Центральну Європу. Можливо, вони просувалися й іншими шляхами – через Кавказ та із Західної Європи. Напрямки руху груп пралюдей визначають за археологічними знахідками: рештки одного періоду знаходять у різних частинах світу. Дослідники, наприклад, подібними вважають знахідки з Королева на Закарпатті й гроту Валлоне на середземноморському узбережжі Франції.
Культурний шар – шар ґрунту, у якому виявлено сліди життєдіяльності людини.
На території України виявлено й чимало стоянок неандертальців. Найвідомішою є стоянка в Киїк-Кобі, що в Криму, де знайдено кістки найдавнішої людиноподібної істоти на території України. Ідеться про кістяк жінки віком 35 років. В іншій ямі розкопали кістяк немовляти. Ці знахідки дають підстави припускати, що неандертальці піклувалися про померлих, ховали їх за певним ритуалом, що свідчить про зародження віри в потойбічне життя, обожнення сил природи. Утім, археологічні знахідки засвідчують не лише паростки духовності, а й дикість і жорстокість неандертальців.
Сформулюйте за текстом запитання для обговорення в загальному колі, які починаються словами Хто? Що? Де? Коли? Чим?Як? Чому?
Зверніть увагу! Українські археологи, спираючись на матеріал знайдених знарядь праці та предметів побуту, визначили межі періодів первісної історії для теренів України, а саме:
- палеоліт (давній кам’яний вік) – 1 млн років тому – X тис. до н. е.;
- мезоліт (середній кам’яний вік) – X-VII тис. до н. е.;
- неоліт (новий кам’яний вік) – VI-IV тис. до н. е.
Порівняйте вказані хронологічні межі із періодизацією кам’яного віку, про яку довідалися в § 2. Які зауважили відмінності? Як ця незбіжність пов’язана з археологією?
Обговорюємо
На підставі замітки прокоментуйте картину, відповідаючи на запитання:
- Кого та що зображено?
- Що роблять зображені на картині люди?
- Який епізод життя мешканців пізнього палеоліту зображено?
- Які історичні знання втілив у картині художник?
У 1893 р. український археолог Вікентій Хвойка досліджував стоянку давніх мисливців на мамонтів на вулиці Кирилівській у Києві. Це відкриття стало справжньою сенсацією. Найдавніший шар залягав на глибині понад 30 м – вік знайдених там пам’яток сягає 20 тис. років. Археологи виявили велику кількість кісток мамонта та волохатого носорога. За підрахунками дослідників, самих лише мамонтів було шістдесят сім. Знайдено також кострища із залишками кісток мамонта. А ще дослідники відкопали близько двохсот знарядь праці. Основним заняттям мешканців стоянки було полювання. Жили вони в наземних житлах, споруджених із жердин, вкритих шкірами. Зовні споруди укріплювали черепами та бивнями мамонтів.
Досліджуємо
Прочитайте уривок зі спогадів. Які факти в розповіді сучасника свідчать про те, що Вікентій Хвойка був надзвичайно захоплений археологією? Як його діяльність посприяла розвиткові української історичної науки? Що потрібно знати, аби бути археологом? Як пов’язані археологія та історія?
З В. Хвойкою я познайомився, коли ще був хлопчиком семи років. Зав’язалося знайомство досить незвичайно, навіть оригінально. Проходячи одного дня Ігорівським завулком на Подолі, я цілком несподівано і випадково зробив «відкриття», яке, як виявилося потім, мало величезне значення в моєму власному житті, а саме, я для себе вперше відкрив, що існує археологія і є археологи. Добре пам’ятаю, що подія ця трапилася саме так: у вікнах одного із будинків цієї вулиці, замість звичайних гардин, квітів тощо, я побачив багато розбитого і склеєного посуду незвичайної і вигадливої форми, яку не використовують зараз, а також ще більше окремих шматків та черепків посуду, а в мальовничому садочку цього будинку було багато різних кісток тварин та якісь незвичайні, чи то дерев’яні, чи то кам’яні, поламані стовбури, що нагадували людські фігури (Зі спогадів сучасника про В. Хвойку).
2. Які найвідоміші стоянки пралюдей в Україні?
На території України досліджено кількасот стоянок, віднесених до часів пізнього палеоліту. Найвідоміші з них розташовані в селах Мізині на Чернігівщині, Межирічі на Черкащині, Добраничівці на Київщині.
На правому березі Десни в с. Мізин на Чернігівщині було знайдено поселення давніх мисливців на мамонтів. Археологи дослідили рештки п’яти мисливських жител, місце оброблення каменю й кістки, заглиблені вогнища, заповнені кістковим вугіллям, попелом, м’ясні ями, призначені для зберігання запасів м’яса протягом зими.
У поселенні давніх мисливців було виявлено рештки більш як ста мамонтів, а також кістки північних оленів, носорогів, диких коней, вівцебиків, зубрів, ведмедів, вовків, песців, зайців, росомах. З-поміж численних знарядь праці – крем’яні різці та скребки, ножі, вістря, проколки, вироби з кістки та рогу тощо. Але найбільшу цінність мають виявлені під час розкопок витвори давніх митців: жіночі статуетки та фігурки тварин з бивнів мамонта, унікальні браслети з мамонтових кісток, оздоблені складними різьбленими орнаментами, прикраси з бивнів мамонта й черепашок. А ще було знайдено декілька великих мамонтових кісток, розмальованих червоною вохрою. На думку дослідників, використовували їх під час свят як музичні інструменти. У поселенні, рештки якого знайдено в Мізині, люди жили 20 тис. років тому. Мешкало в ньому до 50 осіб.
Використовуючи текст, поміркуйте, що ще можна було б намалювати на картині-реконструкції. Свої пропозиції сформулюйте за поданим початком: На картині можна було б намалювати…
Пізнайкам
Перегляньте відео про унікальну пам’ятку археологічної спадщини України – Гінцівську палеолітичну стоянку. Поділіться інформацією в загальному колі, розповівши про те, 1) у чому унікальність пам’ятки; 2) як відео доповнює матеріал параграфа; 3) що нового довідалися про життя людей за часів палеоліту. Поділіться припущеннями, чому житла з кісток мамонтів мали округлу або овальну форму.
Узагальніть інформацію про життя людини на теренах України за найдавніших часів за поданим початком: На уроці я довідався / довідалася, що…
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: стоянка, культурний шар, людиноподібні істоти, кам’яний вік (палеоліт, мезоліт, неоліт), речові історичні джерела.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/4VghS6X та виконайте завдання онлайн.
🏠 Позначте на лінії часу за віком знайдених пам’яток стоянки давніх людей на теренах України. Складіть хронологічну задачу про одну зі стоянок та запропонуйте розв’язати її в загальному колі.