§3. Урок-практикум. Як організувати власне спостереження
Ви дивитеся, але не спостерігаєте, а це – велика різниця.
Сер Артур Ігнатіус Конан Дойл, шотландський англомовний письменник
- Як ви розумієте слова Артура Конана Дойла? Яка різниця між поняттями «дивитися» і «спостерігати»?
- Пригадайте, що таке спостереження. За якими об’єктами природи вам доводилося спостерігати? Чим спостереження відрізняється від інших методів дослідження?
- Хто з ваших однокласників чи однокласниць любить спостерігати?
У давнину основним способом пізнання природи було спостереження.
Метод спостереження – це спосіб дослідження, при якому за допомогою органів чуття аналізуються та описуються різні об’єкти та явища.
Спостереження можна проводити безпосередньо на місцевості, а можна в лабораторії. Цей метод дозволяє виявляти ознаки природних і соціальних об’єктів та явищ.
Процес спостереження не є пасивним спогляданням. Проводячи спостереження, слід дотримуватися певних рекомендацій (мал. 1).
Розгляньте явища природи. Назвіть ті з них, які вам доводилося спостерігати. Наведіть приклади явищ природи, які можна спостерігати у вашій місцевості.
Практична робота
Спостереження за висотою Сонця над горизонтом
Мета спостереження: навчитися вимірювати довжину тіні від гномона, встановлювати залежність між висотою Сонця на небосхилі й довжиною тіні від гномона, між висотою Сонця і кількістю тепла, яке надходить на Землю; встановлювати причинно-наслідкові зв’язки в природі.
Місце спостереження: (назва населеного пункту).
Умови і тривалість спостереження: спостереження проводити впродовж року в 20-х числах кожного місяця.
Обладнання: аркуш картону 40х40 см, гномон – дерев’яна паличка довжиною 20 см, пластилін, олівець, лінійка, висок (мотузка з підвішеним до неї тягарцем).
За можливості практичну роботу доцільно проводити на географічному майданчику або на подвір’ї школи.
Гномон – старовинний астрономічний інструмент, що являє собою вертикальний стрижень на горизонтальній площині, за допомогою якого визначають висоту Сонця та час.
Опівдні тінь від усіх предметів спрямована вздовж лінії, що точно вказує напрямок з півдня на північ. Вона називається полуденною. Гномон допоможе визначити напрямок полуденної лінії в будь-якій точці Землі.
Обеліски-гномони були символами Сонця і слугували архітектурними прикрасами входів у храми (мал. 2).
Географічні рекорди.
Монумент Вашингтону (мал. 3) – обеліск у західній частині Національної алеї у Вашингтоні (США), зведений на честь першого президента США Джорджа Вашингтона. Це найстрункіша висотна (більше за 169 м) споруда у Вашингтоні і світі.
Хід роботи
1. Виготовте модель гномона (мал. 4). Встановіть паличку вертикально в центрі картонного аркуша. (Висок повинен щільно прилягати до гномона.)
2. У сонячний день установіть модель гномона на горизонтальній поверхні так, щоб на неї потрапляло сонячне світло і гномон відкидав тінь.
3. Олівцем позначте кінець тіні, лінійкою виміряйте її довжину. Зробіть запис про час спостереження та довжину тіні в таблиці.
4. Повторіть дії (п. 3) через 15-20 хвилин, через 1, 2 та 3 години. Під час спостережень звертайте увагу на зміну положення Сонця (піднімається над горизонтом, опускається до горизонту). Щоразу записуйте в зошит час спостереження, довжину тіні та положення Сонця.
5. Проводьте такі регулярні спостереження щомісяця в 20-х числах (приблизно о 12-й год). Дані записуйте в зошит.
6. Зробіть висновок про те, як змінювалася довжина тіні гномона залежно від положення Сонця над горизонтом.
Перевіряємо себе
1. Назвіть органи чуття, які брали участь у спостереженні.
2. Які методи дослідження ви використовували?
3. Повторіть спостереження за довжиною тіні від гномона у вихідний день разом з батьками. Чи підтвердяться ваші висновки?
4. Де використовують гномони в наш час?
5. Дізнайтеся, які ще існують прилади для визначення висоти Сонця над горизонтом.
6. Оцініть свою роботу на уроці, продовжуючи речення:
- Мені зрозуміло, що…
- У мене виникло бажання…
- Якби я…
Урок узагальнення
1. З якою метою в географічних дослідженнях використовується порівняльний метод?
2. Складіть перелік професій, фахівцям яких необхідні географічні знання.
3. З поданого переліку назвіть об’єкти, які вивчає географія.
Гори, моря, материки, міста, рослини, вулкани, архітектурні пам’ятки, космічні об’єкти, тварини, заводи, електростанції, річки, погода, люди, водосховища, ґрунти.
4. Кого вважають «батьком» географії?
5. Для чого людині потрібні географічні знання?
6. Запишіть у зошит, у яких сферах життя людини потрібні знання географії.
7. Чим займаються сучасні вчені-географи?
8. Як ви вважаєте, з якими науками географія має найтісніші зв’язки?
9. Розгляньте зміст підручника і напишіть есе (5-7 речень) «Що я дізнаюся, вивчивши курс географії у 6 класі».
10. Користуючись картами шкільного атласу, наведіть приклади географічних об’єктів, названих на честь мандрівників і дослідників.
11. Розгадайте кросворд.
По горизонталі: 2. Учений, який перший сформулював поняття «географія». 6. Спосіб дослідження, за якого за допомогою органів чуття аналізуються та описуються різні об’єкти та явища.
По вертикалі: 1. Назва галузі географії, яка вивчає господарську діяльність людини. 3. Дослівний переклад слова «географія». 4. Традиційний найдавніший метод вивчення географії. 5. Сучасний прилад, яким користуються географи. 7. Джерело інформації, без якого неможливе вивчення географії.