§5. Виникнення землеробства та скотарства
Міркуємо
Роздивіться краєвиди з різних куточків світу. Якої людської діяльності вони стосуються? Як ви думаєте, чи мають ці заняття свою історію? Чи пов’язана вона з розвитком людського суспільства? Поділіться припущеннями, як саме.
1. Коли, де і як виникло землеробство та скотарство?
Прагнучи мати надійніший і стабільніший, аніж полювання та збирання диких ягід чи грибів, спосіб добування харчів, люди спробували вирощувати потрібні їм рослини, розводити й відгодовувати тварин. Вони помітили, що зерно, кинуте в землю, проростає. Із рослини, що виросла, можна збирати такі самі зерна. Люди навчилися обробляти землю так, щоб вона ставала придатною для посіву рослин.
Про те, як розвивалося збиральництво, свідчать численні знахідки кістяних мотик – знарядь для розпушування ґрунту та викопування корінців, жнивні ножі (прообраз майбутніх серпів), призначені для зрізання колосків і пагонів, і терки для перетирання зерна та плодів тощо. Поступово зі збиральництва близько 10 тис. років тому у Південно-Західній Азії виникло землеробство. У цьому ж регіоні близько 9 тис. років тому приручено козу й вівцю – так виникло скотарство.
Доба нового кам’яного віку (неоліту) в Західній Азії тривала від IX до VI тис. до н. е., а у Європі дещо пізніше.
Нові форми господарювання – землеробство і скотарство – розвинулися в останній період кам’яного віку, який називають неолітом. Скотарі, постійно пересуваючись разом із худобою на нові землі в пошуках пасовиськ, зажили кочовим життям. Ті ж землероби та скотарі, які тривалий час жили на одному місці, – осілим. Скотарі надали перевагу овальним та круглим житлам, а землероби – чотирикутним будівлям, до яких можна було прибудовувати господарські приміщення.
Чому мисливство та збиральництво називають привласнювальними формами господарювання, а землеробство та скотарство – відтворювальними? Чому хронологічні межі нового кам’яного віку в різних регіонах планети не збігаються? Чи означало виникнення землеробства і скотарства зникнення давніших форм господарської діяльності? Чому?
На підставі тексту заповніть таблицю.
|
Форма господарювання |
Коли зародилася |
Де зародилася |
У чому виявляється |
2. Як виникло ремесло?
За неоліту в житті людей сталися й інші важливі зміни: люди навчилися свердлити й шліфувати камінь і деревину, робити посуд з глини, прясти й ткати, шити одяг з тканин. Виняткове значення мало винайдення глиняного посуду. Дослідники припускають, що виготовлення глиняного посуду, або гончарство, винайшли, обмазуючи глиною плетені посудини. Згодом навчилися робити горщики з глиняних валиків і випалювати їх у спеціальних печах. Посуд ставав міцним і довго служив. У ньому можна було не тільки зберігати зерно, а й готувати страви. Із винайденням гончарного круга – дерев’яного верстата з кругом, що обертається, посуд набув правильної округлої форми. Готові вироби прикрашали мальованим або прокресленим орнаментом.
Виготовлення гончарних виробів з глини з подальшим обпалюванням називають керамікою.
Ремесло – виготовлення знарядь праці та предметів побуду.
Виготовлення зручного та гарного посуду потребувало неабиякої вправності й забирало багато часу. Тож майстер цілком присвячував себе гончарству, обмінюючи виготовлені речі на харчі й заробляючи цим умінням на життя. Копіткою працею було й виготовлення тканин. На дерев’яну раму вертикально натягували рівний ряд пряжі (ниток). Щоб нитки не сплутувалися, до їхніх кінців знизу прив’язували камінчики. Через ряд упоперек пропускали інші нитки – так ткали перші тканини.
З умінь зароджувалися ремесла – гончарство та ткацтво. Ремесло – ще одна, окрім землеробства й скотарства, галузь відтворювальної діяльності. До давніх ремесел належать також ливарна справа та ковальство. Їхній розвиток пов’язаний з відкриттям людиною властивостей металів, з яких виготовляли знаряддя праці.
Першим металом, який люди навчилися обробляти, стала мідь. Спочатку вироби з неї виковували, а згодом навчилися виплавляти з руди. Уперше мідь використали мешканці Західної Азії. Відкриття міді й бронзи – сплаву міді та олова – означало завершення кам’яного віку й початок віку металів. Тривалий час люди користувалися і кам’яними, і металевими знаряддями. Тому цю перехідну добу називають енеолітом — мідно-кам’яним віком.
Поступово люди дізналися й про властивості заліза. У Західній Азії знайдено вироби з метеоритного заліза, яке тогочасні люди вважали «подарунком небес» і носили як прикраси. Залізо навчились обробляти в II-І тис. до н. е., коли з нього почали виготовляти знаряддя праці й зброю.
Ті громади, які досягали успіхів у розвитку ремесла, здобували перевагу над іншими. Вони обмінювали вироби ремісників (посуд, знаряддя праці тощо) на продукти харчування. Так виник обмін виробами та перші «гроші». Спочатку як гроші використовували худобу, бронзові мечі, мушлі, намиста з кварцу, посуд, кам’яні сокири, шматки солі. Потреба в спеціальних місцях для обміну виробами та розвиток ремесла спричинили появу нових поселень – майбутніх міст.
Як поява ремесел вплинула на розвиток суспільного життя?
Роздивіться ілюстрації. Скориставшись текстом, складіть невеликий коментар до кожної.
Досліджуємо
Роздивіться ілюстрацію. Які горщики досконаліші за формою, які було робити легше й швидше? Чому тільки з винайденням гончарного круга стало можливим виготовляти тонкостінні, високі глечики, великі посудини? Яке застосування мали вироби гончарів у тогочасному господарстві?
Зверніть увагу!
- Енеоліт (мідно-кам’яний вік) – IV—III тис. до н. е.
- Бронзовий вік – III—І тис. до н. е.
- Залізний вік – IX ст. до н. е. – IV ст. н. е.
Обговорюємо
Прочитайте замітку. Про історію якого терміна довідалися? Пригадайте з уроків у 5 класі, що називають революцією. Чому дослідники висловлюють застереження щодо поняття «неолітична революція»? Припустіть, як би жили люди, якби не навчилися обробляти землю та розводити худобу. Які загрози для людства приховували в собі нові форми господарювання?
Для позначення переходу людини від привласнювального господарства до відтворювального послуговуються терміном «неолітична революція». Вперше його вжив британський археолог Гордон Чайлд у першій половині минулого століття. Причиною цього переходу, на думку вченого, стала зміна клімату, що призвело до збіднення рослинного й тваринного світу. Саме це підштовхнуло мисливців і збирачів до пошуку нових джерел харчування, зокрема до вирощування рослин та приручення тварин.
Сучасні археологи твердять, що термін Чайлда застарів, адже перехід до відтворювального господарства не був ні швидким, ні одночасним для всіх куточків земної кулі. Землеробство та скотарство зародилося задовго до неоліту і на початках було малопродуктивним. Успіху досягли ті, хто зумів краще використати природні ресурси – штучне зрошування, родючі ґрунти, кращий клімат, що давав можливість збирати 2-3 врожаї. Тривалий час поруч із землеробами і скотарями продовжували жити племена мисливців і збирачів. Та й чи можна називати «революцією» подію, яка тривала від IX до V тис. до н. е.? П’ять тисячоліть – це не революція, а тривала еволюція.
Пізнайкам
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/g1IPoNC, перегляньте відео, яке відтворює процес виготовлення керамічного посуду. Складіть казку про пригоди грудочки глини, відтворивши її перетворення на глечик чи кухлик. Поділіться казкою в загальному колі.
формулюйте за темою уроку запитання, що починається словом «чому» та дайте на нього відповідь.
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: енеоліт, вік металів, землеробство, скотарство, ремесло (гончарство, ткацтво, ливарна справа, ковальство), «неолітична революція».
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/cVghNH9 та виконайте завдання онлайн.
🏠 Уявіть, що давні знаряддя праці, вироби ремісників мають властивості «летиключів», які переносять у часи свого створення. Оберіть за матеріалами уроку одну з пам’яток та складіть розповідь про те, що б ви могли побачити під час такої подорожі. Оформіть свої пригоди як комікс або як короткий звіт.