Римська імперія в III–IV ст. Історія – 6 клас. Бандровський

§52. Римська імперія в III–IV ст.

Міркуємо
Роздивіться реконструкцію палацу Діоклетіана. Поміркуйте, чому споруду було збудовано як фортецю. Про що свідчить той факт, що в основу проєктування палацу покладено креслення римського військового табору?

Римська імперія в III–IV ст. Історія – 6 клас. Бандровський
Реконструкція (1) та сучасна (2) світлина палацу Діоклетіана в м. Спліт (Хорватія). IV ст.

1. Що зумовило кризу в Римській імперії в III ст.?

III ст. виявилося дуже важким для Римської імперії. Ознаки кризи стали відчутними в господарстві. Ви вже знаєте, що добробут імперії часів розквіту ґрунтувався на праці рабів. Однак з припиненням завойовницьких походів кількість рабів зменшилася, на них зросла ціна, тож використання рабської праці стало невигідним. Крім того, раби, які за свою працю нічого не отримували, не були зацікавлені в тому, щоб добре працювати. Тому, починаючи з III ст., великі землевласники відмовилися від використання рабської праці. Вони надавали рабам ділянку землі та дозволяли мати сім’ю, будинок, власне невеличке господарство. За користування ділянкою колишній раб мав сплачувати власникові орендну плату та віддавати певну частку врожаю. Орендарями також ставали розорені городяни, вільні селяни та інший збіднілий люд – їх називали колонами.

Давні греки та римляни називали всіх іноземців, що не володіли грецькою та латинською мовами, варварами – від не зрозумілого для їхнього вуха нагромадження проривних та дрижачих звуків.

Готи – загальна назва одного з германських союзів племен першої половини І тис. Вихідці зі Скандинавії, готи на початку нашої ери переселилися до країн Балтії, а на межі II-III ст. – у Східну Європу.

До негараздів у господарському житті додався наступ варварських племен на прикордонні провінції. Особливу загрозу становили готи, від нападів яких потерпали північні провінції. На території імперії лютували голод та епідемії, раз по раз спалахували повстання рабів та колонів. Солдати самі вибирали імператорів. Послаблення центральної влади в Римі призвело до того, що імперія почала розпадатися. Одна за одною провінції вдавалися до спроб вийти з її складу.

Призупинити розпад імперії спромігся імператор Діоклетіан. У 284 р. легіони проголосили його імператором. Син вільновідпущеника, він здолав усі щаблі військової служби – від солдата до полководця Римської імперії.

Для ефективнішого керування частинами імперії Діоклетіан узяв собі трьох співправителів. Склалася нова система управління – тетрархія (у перекладі – влада чотирьох). Щоправда, реальна влада належала Діоклетіану. Для резиденції він обрав місто Нікомедію на північно-східному узбережжі Малої Азії. Тож Рим перестав бути центром імперії, оскільки тетрархи правили зі своїх міст-резиденцій.

Аби впоратися з повстаннями та захистити імперію від ворожих навал, Діоклетіан збільшив чисельність армії. Усю імперію було поділено на військові округи. Їх очолювали військові командири, а провінції – цивільні чиновники. Кордони провінцій не збігалися з кордонами округів. Командири та намісники провінцій стежили один за одним та доповідали про все правителям.

Селяни сплачували податок за землю та за кожного члена родини, а городяни – подушний. Для обчислення податків було проведено перепис населення. Податки збирали не лише грошима, а й продуктами й товарами.

Унаслідок реформ занепад в імперії уповільнився. Утім, 305 р. Діоклетіан відмовився від влади та повернувся в рідну Далмацію (узбережжя Адріатичного моря).

Скориставшись картою «Римська держава в І ст. до н. е. – II ст.» (знайдете її на форзаці підручника), з’ясуйте, яких меж сягала територія Римської імперії наприкінці II ст. Які провінції належали до її складу? До яких заходів вдався імператор Діоклетіан для послаблення кризи в Римській імперії?

Обговорюємо
Прочитайте замітку та поділіться в загальному колі припущеннями, що могло спонукати Діоклетіана зректися влади. Пригадайте інші приклади подібного вчинку, про які довідалися на попередніх уроках. Чому таких випадків в історії стародавнього світу небагато?

Зрікшись влади, Діоклетіан оселився в розкішному палаці в м. Спалато (нині Спліт, Хорватія). Тут були величезні зали для урочистих прийомів, храм Юпітера, навіть мавзолей імператора. За переказами, під час заворушень, що почалися в імперії, до Діоклетіана прибули колишні співправителі, сенатори Риму, і стали просити повернутися на трон. Однак він з гордістю продемонстрував їм… грядки власноруч вирощених овочів. Повертатися до влади він не збирався.

2. Унаслідок яких подій відбувся поділ Римської імперії на Західну та Східну?

У 306 р. в запеклій боротьбі за імператорський престол переміг один з полководців – Константин (306-337 рр.). На знак перемоги за його наказом спорудили тріумфальну арку – останню в Римі. Константин продовжив реформи Діоклетіана: замінив знецінені срібні гроші золотою монетою, для поліпшення контролю за сплатою податків він прикріпив колонів до землі, а жителів міст – до свого місця проживання. Ремісникам імператор заборонив змінювати професію.

Певний час імператор не мав постійної резиденції. Місцем своєї столиці він обрав грецьке місто-колонію Візантій на європейському узбережжі Босфору. Місто лежало на перетині шляхів (водного – із Середземного моря в Чорне; сухопутного – з Малої Азії до Європи) і водночас – у центрі володінь імператора. Нову столицю – «Другий Рим» на честь засновника стали називати Константинополем. Від 330 р. Константинополь – офіційна столиця імперії.

Римська імперія в III–IV ст. Історія – 6 клас. Бандровський
Імператор Константин (фрагмент статуї)

За Діоклетіана та Константина змінився характер влади монарха. На зміну принципату, де імператор був «перший», прийшов домінат – імператор став «домінусом» (паном, господарем). Громадяни держави тепер були підданими імператора, а його влада стала необмеженою.

На короткий час могутність імперії відродилася. Варварські племена просили імператорів прийняти їх до себе на службу й надати землю для поселення в межах імперії. Зміцнення центральної влади та вдала грошова реформа сприяли пожвавленню зовнішньої та внутрішньої торгівлі.

Водночас армія, що складалася із колонів та селян, втрачала боєздатність, тож дедалі частіше доводилося залучати солдатів з варварів. Що більшою була та допомога, то більшого впливу набували командири варварів при дворі імператорів. У 378 р. повстали вестготи у Фракії, де вони оселилися за згодою імператора. Під Адріанополем римську армію було розбито, імператор Валент загинув. Змінив його Феодосій, який був останнім імператором, за якого держава зберігала єдність. Після смерті Феодосія в 395 р. його сини розділили Римську імперію на Західну та Східну. Західна Римська імперія занепала наприкінці V ст. (про це довідаєтеся на наступних уроках), а Східна – Візантія, або Візантійська імперія, – проіснувала до середини XV ст.

Що було характерним для володарювання імператора Константина? Чим система управління Діоклетіана та Константина (домінат) відрізнялася від попередньої системи (принципату)? Скориставшись картою «Римська держава в І ст. до н. е. – II ст», з’ясуйте, які території належали до складу Західної Римської імперії, а які – до Східної після 395 р.

Досліджуємо
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте уривок з джерела. Згадайте, унаслідок яких подій та навіщо будували тріумфальні арки. Як характеризує Константина той факт, що він спорудив арку, не примноживши територіальних надбань імперії? Навіщо імператор ініціював грандіозні заходи з розбудови Константинополя?
Римська імперія в III–IV ст. Історія – 6 клас. Бандровський
Тріумфальна арка імператора Константина в Римі. Сучасна світлина

Константин вирішив за кілька років перетворити мальовничу фортецю на блискучу столицю і мав для цього потрібні засоби. Наче з-під землі виростали численні палаци з мармуру та бронзи, оточені пальмами й платанами, прикрашені тріумфальними арками, статуями та фонтанами, з бібліотеками й школами. З Афін та Ефесу, з Дельф, Родосу й Криту були привезені всі скарби грецького мистецтва, які ще можна було знайти. Місто пишалося багатьма площами й широкими, з аркадами, вулицями.

Пізнайкам
Перегляньте відео про скульптурне зображення імператора Константина, фрагмент якого уміщено в параграфі. Поділіться в загальному колі аргументами, викладеними у відео, які доводять, з одного боку, зв’язок із давньогрецькою спадщиною у скульптурі, а з іншого – свідчать про зародження нових традицій, які запанували з поширенням християнства.

Узагальніть матеріал уроку в сенкані, складеному за назвою параграфа.

  1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
  2. Укладіть перелік понять, назв, імен, важливих для теми уроку.
  3. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/MVgZT1F або кодом та виконайте завдання онлайн.

Римська імперія в III–IV ст. Історія – 6 клас. Бандровський

🏠 За матеріалами параграфа складіть хронологічну задачу, запропонуйте розв’язати її в загальному колі.

Зміст

Оцінка
( Поки що оцінок немає )
Поділитись в соцмережах
Додати коментар