Релігія в Давньому Римі: від язичництва до християнства

§53. Релігія в Давньому Римі: від язичництва до християнства

Міркуємо

Роздивіться ілюстрацію. Чому імператор Клавдій зажадав увічнити себе в подобі царя богів Юпітера? Хто з римських володарів прагнув обґрунтувати божественне походження імператорської влади? У якому славетному творі це було зроблено? У яких інших державах стародавнього світу володарів прирівнювали до богів?

Релігія в Давньому Римі: від язичництва до християнства
Скульптура імператора Клавдія в подобі бога Юпітера

1. У чому своєрідність римської релігії?

Римляни запозичили й розвинули культурні надбання багатьох народів Середземномор’я – греків, етрусків та інших. У давнину, за часів правління перших царів, римляни вірили, що кожен предмет, кожне явище мають свого бога. Зерно, яке було щойно кинуте в землю, належало божеству Сатурну, те, що проростало, – Церері, квітуче – Флорі. Римляни поклонялися своїм предкам, бо вірили, що душі померлих охороняють дім і можуть допомогти в повсякденних справах, якщо їх шанобливо про це попросити.

Поклоніння численним дрібним божествам і духам втілювалося в різноманітних магічних ритуалах. Римляни були переконані, що боги обов’язково зглянуться над людиною, якщо вона дотримується настанови: «Даю тобі, щоб ти дав мені».

Найдавніші релігійні культи в Давньому Римі були пов’язані із вшануванням Вести, Юпітера, Януса та Терміна. На честь богині Вести, покровительки домашнього вогнища, щорічно 9 червня справлялися пишні свята – Весталії, які супроводжувалися обрядами та жертвопринесеннями. Храми Вести мали круглу в основі форму.

Всесильний володар неба, уособлення сонячного світла, грози, бурі – таким римляни уявляли верховного владику богів Юпітера. Натхненником усіх починань був Янус. Під заступництвом Януса перебували всі входи і виходи, початки і кінці. Бога уявляли як чоловіка з двома обличчями (звідси походить вислів дволикий янус, який у сучасних мовах означає лицемірну, лукаву людину). Особливу роль відігравав храм Януса. Коли ухвалювали рішення оголосити війну, римський володар відмикав ключем подвійні двері храму, і перед ликами Януса під арками проходили воїни, які вирушали в похід. Доки тривала війна, ворота храму стояли відкритими. Повернувшись з переможного походу, військо знову шикувалося перед статуєю бога, і лише після цього двері храму замикали.

На початок II ст. до н. е. склався культ 12 основних римських богів, які були подібними до грецьких. Римляни шанували Юпітера, якого вважали верховним богом. Юнона, сестра та дружина Юпітера, була покровителькою жінок і материнства. Нептун – бог моря й покровитель мореплавства, Плутон – володар підземного царства. Церера була богинею землеробства. Серед інших богів, яким поклонялися римляни, були: Вулкан – бог ковалів та ремісників, Марс – бог війни, Діана – богиня Місяця та полювання, Аполлон – покровитель музики, мистецтва, лікарів та віщунів, бог Сонця, Мінерва – богиня воїнів, покровителька ремесла, Меркурій – бог торгівлі, покровитель злодіїв, вісник Юпітера, Венера – богиня краси та кохання. Шанованою лишалася і Веста – богиня домашнього вогнища та держави.

У римському суспільстві надзвичайну повагу мали жерці. Посада жерця була виборною, вона не оплачувалася. Усі релігійні справи вирішував сенат. Провідну роль у релігійному житті держави відігравали колегії жерців. Наприклад, жерці-фламіни обслуговували одного якогось бога; жерці-авгури ворожили за характером польоту птахів; жерці-понтифіки стежили за календарем, призначенням свят. Особливу шану мали весталки – жриці богині Вести, які підтримували вогнище в її храмі. Коли весталка зустрічала злочинця, якого вели на страту, то закон звільняв його від покарання.

Культ (від латинського «поклоніння», «шанування») – релігійне служіння божеству; релігійна обрядовість. Безмірне звеличення постаті, сліпе поклоніння, а іноді й обожнювання людини, яка займає найвище становище в політичній чи релігійній ієрархії, надмірне перебільшення заслуг називають культом особи.

Як змінювалися релігійні уявлення давніх римлян упродовж історії? Що спільного і чим відрізнялися давньогрецька і давньоримська релігії? Складіть порівняльну таблицю грецьких та римських богів.

Досліджуємо
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Якими реченнями з тексту параграфа можна пояснити призначення домашніх вівтарів? Як зображені пам’ятки свідчать про зв’язок релігійних уявлень та мистецтва? На підставі обговорення витлумачте походження та значення фразеологізму повертатися до рідних пенатів.

Релігія в Давньому Римі: від язичництва до християнства
Розписи ларарій – домашніх вівтарів, де вшановували богів-покровителів (ларів і пенатів) та душі померлих – з Помпеї

Релігія в Давньому Римі: від язичництва до християнства

2. Які релігійні культи були поширені в Римській імперії?

Від Юлія Цезаря, який підкреслював свою належність до безсмертних богів, почалося обожнення правителів Риму. До імені спадкоємця Юлія Цезаря – Октавіана, який набув необмеженої влади, додали ім’я Август, тобто «звеличений богами», «рівний богам».

Утвердженню виняткової влади імператора сприяв активно впроваджуваний культ генія Августа. Імператор став верховним жерцем – великим понтифіком, також авгуром та ін. Культ Августа поширювався і в завойованих Римом країнах: наприклад, в Єгипті його вважали фараоном і сином бога Сонця Ра. Імператор Калігула проголосив себе богом і наказав замінити голови на статуях грецьких богів зображенням власної. Тож обожнення імператора стало сенсом римської релігії, яка привчала до дисципліни і покори. Зрозуміло, що за таких умов релігійне життя було державною справою і безпосередньо керувала ним імператорська влада. Було навіть прийнято закон «Про імперію», який дозволяв імператорові робити все «із справ людських та божественних». Показово, що присяга, яку складали всі жителі імперії, мала релігійний характер.

На пізніх етапах існування Римської держави в ній посилюється вплив східних культів, серед яких з’явилася й нова релігія – християнство, що зародилося в першій половині І ст. в Іудеї (Палестині). Про це ви дізнаєтеся в наступному параграфі підручника.

У чому виявлявся культ генія Августа? Які особливості імперії як типу держави зумовили його появу? Чим можна пояснити посилення впливу східних релігійних учень на пізніх етапах історії Римської імперії?

Обговорюємо
Прочитайте джерело. Які слова в тексті присяги вказують на її релігійний характер? Чи відповідають перелічені в присязі зобов’язання обов’язкам громадянина? Чому? Чим, відповідно до тексту присяги, забезпечені права жителів імперії? Чи вважаєте такі гарантії справедливими? Що в тексті присяги вказує на цілковиту безправність жителів імперії перед владою імператора? Навіщо у присязі згадано імена богів?

Клянуся Зевсом, Геєю, Геліосом, усіма богами і богинями і самим Августом, зберігати вірність Цезарю Августу, його дітям і нащадкам усе моє життя словом, ділом і помислом, вважаючи (своїми) друзями тих, кого вони вважатимуть такими, і визнаючи ворогами, кого вони визнають за ворогів. За їхні інтереси клянуся не шкодувати ні тіла, ні душі, ні життя, ні своїх дітей, але всіляко за належне їм витримувати всяку небезпеку.

Щоб я не дізнався чи не почув вороже їм у промовах, задумах чи діяннях, клянусь доносити і бути ворогом тому, хто говорить, замишляє чи робить щось із цього. Кого ж вони визнають ворогами, тих на суші і на морі всякою зброєю і залізом клянуся переслідувати і карати.

Якби я зробив щось противне цій моїй присязі або невідповідно тому, як я присягав, то я сам наводжу прокляття на своє тіло, і душу, і життя, і дітей, і весь мій рід і прирікаю своє добро на загибель і кінцеве знищення за все мого потомства та всіх, хто від мене походить; і нехай ні земля, ні море не прийме тіл моїх нащадків, і нехай вони не дають їм своїх плодів.

Узагальніть матеріал уроку реченням, складеним за моделлю: Спершу… пізніше… насамкінець…

  1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
  2. Укладіть перелік понять, назв, імен, важливих для теми уроку.
  3. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/DVgZDt0 або кодом та виконайте завдання онлайн.

Релігія в Давньому Римі: від язичництва до християнства

🏠 Створіть малюнок-загадку, присвячений котромусь з давньоримських богів.

Зміст

Оцінка
( Поки що оцінок немає )
Поділитись в соцмережах
Додати коментар