§28. Підкорення Греції Македонією
Міркуємо
Роздивіться ілюстрацію. Поміркуйте, які переваги надавала фаланга македонській піхоті. У якому випадку фаланга ставала неприступною з усіх боків, перетворюючись, за словами сучасника, на «наїжаченого залізного звіра»? Які держави Давнього Сходу прагнули мати розвинене й добре оснащене військо? Які це мало наслідки для цих держав та їхніх сусідів?
1. Які зміни в житті Греції спричинили занепад грецьких полісів у першій половині IV ст. до н. е.?
У середині IV ст. до н. е. в житті Греції відбулися істотні зміни. Поступово еллінська єдність пішла в небуття. Активне використання рабської праці, розвиток ремесла та торгівлі поглибили прірву в статках громадян. Чим далі, то більше еллінів біднішало, втрачаючи майно та землю. На вулицях Афін можна було зустріти громадянина, який жебракував разом зі своїм останнім рабом. Від 500 р. до н. е. Греція вела війну проти Персії.
В останні роки цієї війни з’явилися загони професійних воїнів, які наймалися на службу за гроші. Тож обов’язок та привілей кожного громадянина – служба в народному ополченні – зійшов нанівець. На утримання найманої армії йшли чималі кошти, які сплачували жителі держави.
Кризу можна було пригальмувати лише спільними зусиллями. Спочатку здавалося, що об’єднати всю Грецію здатна Спарта. Але внаслідок війн з Персією та Фівами (у Беотії) вона втратила колишню могутність. Жоден з грецьких полісів не був у змозі згуртувати еллінів.
Від середини IV ст. до н. е. особливої ролі в історії Греції набуває Македонія. У цій країні, розташованій у гористій місцевості, лише деякі землі на узбережжі були придатні для землеробства. Із місцевих землеробів та скотарів складалося народне ополчення. Державою правив цар. Македонська держава мала тісні зв’язки з Грецією. Мова македонців була близькою до грецької, та й самі македонці вважали себе греками. Царі Македонії брали участь в еллінських святах. Щоправда, греки ніколи не мали македонців за «своїх».
Що спричинило занепад грецьких полісів? Знайдіть у тексті підтвердження думки, що це відбувалося поступово. Коли особливу роль у житті Греції починає відігравати Македонія? Скориставшись картою «Велика грецька колонізація», визначте, яким було місце розташування Македонії відносно Греції. У чому виявлялися тісні зв’язки Македонії з Грецією?
Обговорюємо
Роздивіться ілюстрації та прочитайте замітку. Про якого історичного діяча довідалися? Чому на монетах Філіппа II зображено давньогрецьких богів Аполлона й Зевса? Як ви розумієте наведений у тексті крилатий вислів, який приписують Філіппові II? Схарактеризуйте македонського царя Філіппа II трьома реченнями за поданими початками. Філіпп II – це… Він прагнув… Для цього…
Піднесення Македонії пов’язують із часами царювання Філіппа II (359-336 рр. до н. е.). Цей володар знався на військовій справі, шанував грецьку культуру, був вольовим та хитрим політиком, який прагнув перетворити Македонію на могутню державу. Задля зміцнення своєї влади Філіпп II створив при царському дворі школи для дітей знатних македонців. Із цих товаришів («гетайрів») царя згодом виріс особливий загін армії – важкоозброєна кіннота. Піхоту набирали із землеробів та пастухів. Бойовим порядком піхотинців була фаланга. Філіпп II запровадив щоденний суворий вишкіл для воїнів.
Заволодівши золотими копальнями на узбережжі Фракії, цар заснував там місто Філіппи й почав карбувати нову золоту монету. Маючи золото, Філіпп II не лише провів грандіозні військові реформи, а й закупив на Сицилії різноманітну військову техніку: балісти, катапульти, тарани тощо. Гроші македонський цар згодом використовував також і для підкорення противників. Він часто повторював, що «віслюк, навантажений золотом, здобуде будь-яку фортецю».
2. Унаслідок яких подій Македонія підкорила Грецію?
Македонський володар шукав привід, аби втрутитися в грецькі справи. І такий привід знайшовся: у Греції спалахнула війна. Об’єднання полісів на чолі з Фівами звинувачувало місто Фокіду в пограбуванні Дельфійського храму. Філіпп II втрутився у війну й покарав фокідян. Це уславило його як захисника грецьких святинь.
У той час в Афінах з’явилися політики, які вважали, що об’єднати Грецію зможе саме Македонія. Філіппові II пропонували організувати спільний похід проти Персії, а також прийти до Греції та об’єднати грецькі поліси. Проти такого плану різко виступив відомий красномовець Демосфен. Його викривальні промови проти Філіппа II назвали філіппіками.
Демосфенові вдалося організувати союз Афін, Коринфа й Мегар, Аргоса проти Філіппа II. Спарта відмовилася брати участь у війні. Біля міста Херонея 1 вересня 338 р. до н. е. відбулася битва, у якій греків було розбито. В Афінах почалася паніка, але на місто цар Македонії не пішов. Йому була потрібна покірна, а не розгромлена Греція. Філіпп II відпустив полонених і запропонував мир. За це його було навіть проголошено почесним громадянином Афін.
Після цього в Коринфі було скликано представників усіх полісів і створено Загальногрецький союз. Македонського царя оголосили гегемоном союзу. Філіпп II ставав головнокомандувачем, у його розпорядження греки віддавали флот і сухопутну армію. Філіппу II доручили бути організатором спільного походу на Персію. Проте Філіппу II не судилося здійснити цей похід. Його було підступно вбито. Армія проголосила царем сина Філіппа II – двадцятирічного Александра III (336-323 рр. до н. е.), у якому вбачала нового лідера походу на Персію.
Гегемонія – у перекладі з грецької означає «політичне верховенство».
За яких обставин над Грецією було встановлено гегемонію Македонії? Які деталі в тексті вказують на те, що для встановлення своєї влади Філіпп II скористався внутрішніми суперечностями у грецьких полісах? Який історичний діяч уславився намаганням перешкодити Філіппові II?
Досліджуємо
Прочитайте текст клятви зі стели на афінському Акрополі, укладеної учасниками союзу грецьких міст та Філіппом II у Коринфі. Які умови договору мали виконувати греки? Яку роль у цьому союзі відігравав Філіпп II? Чи можна назвати цей документ мирним договором Філіппа II та грецьких полісів? Про що, на вашу думку, свідчить факт увічнення клятви учасників союзу грецьких міст та Філіппа II карбуванням на стелі?
Клятва. Я клянуся Зевсом, Геєю… всіма богами й богинями. Я залишуся вірний миру й не порушу того договору, що було укладено з Філіппом Македонським. Я не виступлю походом ні на суші, ні на морі й не завдам шкоди тим, хто дотримувався клятви. Я не захоплю якоюсь хитрістю або вивертами для військових цілей ні міста, ні фортеці, ні гавані, що належать учасникам мирного договору. Я не зазіхатиму на царську владу Філіппа та його нащадків, а також на державний устрій, що існував у кожної держави, коли приносилися клятви про мир.
Пізнайкам
Роздивіться скульптурне зображення Демосфена та, скориставшись додатковими джерелами інформації, довідайтеся про його ораторський хист. Завдяки чому Демосфен став найшанованішим красномовцем Афін? Поясніть сенс напису на постаменті статуї.
Прокоментуйте давньогрецький вислів «Разом з тілами полеглих під Херонеєю було поховано й свободу греків». Свій коментар обґрунтуйте історичними фактами, про які йшлося на уроці.
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Укладіть перелік понять, назв, імен, важливих для теми уроку.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/GVgReVk та виконайте завдання онлайн.
🏠 Напишіть невелике есе за одним з висловів Демосфена: «Будь-який цар або тиран є ворогом свободи і противником законів»; «Не підкоряй собі закони, а підкоряйся їм сам: тільки цим зміцнюється народовладдя».