§32. Греко-перські війни
Міркуємо
Роздивіться ілюстрацію. На підставі коментаря до неї та матеріалів попереднього параграфа опишіть спорядження зображеного давньогрецького воїна. Як ця пам’ятка доводить повагу до військового обов’язку? Про що свідчить той факт, що давні греки берегли пам’ять про обставини греко-перських війн?
Спорядження грецького воїна-гопліта складалося зі списа довжиною 2-3 м, короткого двогострого меча довжиною 60 см або меча-шаблі. Для захисту використовували круглі щити, шоломи різних типів, панцир на грудях та наголінники для захисту ніг. Загальна вага озброєння становила 30 кг. Легкоозброєні воїни мали легкий спис, дротик чи лук зі стрілами. Захисного спорядження вони не мали.
1. Коли розпочалися і чим були зумовлені греко-перські війни?
Як ви вже знаєте, у 522 р. до н. е. Дарій І став правителем Перської держави. Невдовзі перси захопили Лідію й почали збирати данину з грецьких міст Малої Азії. Незабаром Дарій І вирушив у похід проти скіфів й оволодів протоками між Європою та Азією.
У 500 р. до н. е. розпочалося повстання в грецькому місті Мілет проти перського панування. Його вважають початком греко-перських війн. Мілет підтримали інші міста Малої Азії. Вони звернулися до полісів Греції за підтримкою. На це прохання відгукнулися лише Афіни та місто Еретрія на острові Евбея. Спочатку успіх був на боці повсталих, але згодом перси взяли гору в битві на морі й штурмом захопили Мілет. Місто було зруйноване, а його жителів перетворили на рабів. Афіняни розуміли, що перси не залишать без уваги втручання Афін у війну, і почали збирати сили.
У 492 р. до н. е. Дарій І вирушив у похід проти греків, який закінчився невдало. Перський флот, що йшов у Грецію, потрапив у бурю біля мису Афон, і майже 300 кораблів потонуло. Через два роки Дарій І висунув містам Греції вимогу визнати його владу: «…Цар царів, великий цар Дарій І, володар усіх людей від сходу до заходу, вимагає від вас землі та води…». Деякі поліси підкорилися. В Афінах послів Дарія скинули в море, а спартанці кинули їх у колодязь зі словами, що там перси знайдуть достатньо і води, і землі.
Нове військо персів вирушило на кораблях через Егейське море. Перший бій афінянам довелося прийняти 490 р. до н. е. Він відбувся на Марафонській рівнині за 42 км на захід від Афін. Перська армія мала 30 тис. воїнів, а ополчення афінян – 10 тис. та тисячу союзників з фіванського міста Платеї. Ударною силою греків була важкоозброєна піхота, вишикувана у фалангу. Серед стратегів вирізнявся Мільтіад. Мужність і витримка забезпечили грекам перемогу, а перська армія вперше зазнала поразки. Гонець, який, не зупиняючись, пробіг відстань від Марафона до Афін, щоб сповістити городянам радісну звістку, упав мертвим від перенапруження. На його честь до сьогодні проводяться змагання з бігу на марафонську дистанцію (42 км 192 м).
Які особливості Перської держави спричинили завойовницькі війни Дарія І? Яка подія була початком греко-перських війн? Як розгорталася перша переможна битва греків проти персів? Як у сучасному житті зберігається пам’ять про ту подію?
Роздивіться ілюстрацію. Поміркуйте, які слова міг сказати воїн, що сповістив про результат битви.
2. Які битви визначили перебіг греко-перських війн?
У 480 р. до н. е. Ксеркс, син померлого Дарія І, повів на Грецію величезну армію. На персів уже чекали. Талановитий державний діяч архонт Фемістокл зробив багато, щоб об’єднати грецькі міста. Було збудовано 200 нових трієр. До союзу для боротьби з персами долучився 31 поліс. Аби заручитися підтримкою Спарти, Фемістокл навіть поступився командуванням і в армії, і на флоті. Греки вирішили затримати персів у вузькій Фермопільській ущелині. Туди попрямували 7 тис. воїнів на чолі зі спартанським царем Леонідом.
7 тисяч проти 150 тисяч! Перси не могли здолати греків чотири дні. Проте зрадник з місцевих мешканців показав персам гірську стежку, що вела в обхід ущелини. Дізнавшись про це, Леонід наказав грекам відходити для з’єднання з основними силами. Сам цар і 300 спартанців залишилися – їхні традиції забороняли відступати. Усі вони загинули.
Одночасно з битвою біля Фермопіл бойові дії проти персів вів грецький флот. Більшість жителів Афін вивезли на острів Саламін. Шлях на Афіни було відкрито. Проте перси здобули лише безлюдне місто, спаливши більшу його частину. Грецький флот стояв у протоці біля острова Саламін. Саме тут 28 вересня 480 р. до н. е. відбулася морська битва з персами. Невдале розташування перського флоту призвело до того, що їхні кораблі не могли маневрувати. 300 грецьких трієр уміло таранили кораблі персів гострими носами, обкутими міддю, і порівняно легко перемогли.
Навесні наступного року перси знову спустошили Аттику та сплюндрували Афіни. Греки ухвалили провести вирішальну битву. Біля беотійського міста Платеї персів було розгромлено. Майже одночасно із цією битвою грецький флот здобув перемогу біля мису Мікале. Тож війна завершилася на користь об’єднаних грецьких полісів.
У 449 р. до н. е. між персами і греками нарешті було укладено мир. Персія зобов’язувалася не посилати свої кораблі у протоки та в Егейське море. Вона мусила тримати свої війська не ближче триденного переходу від берегів Малої Азії. Перемога мала велике значення для подальшого розвитку Греції. Під час війни з персами греки вперше об’єдналися для того, щоб захистити від нападників усю Грецію, а не лише своє рідне місто. Водночас посилилося суперництво двох найсильніших держав – Афін і Спарти.
Як розгорталися події греко-перських війн під час походу Ксеркса? Про яких історичних діячів довідалися? Чому для перебігу греко-перських війн важливе значення мали морські битви? Якими були наслідки греко-перських війн?
Скориставшись картою, розкажіть про похід Ксеркса 480-479 рр. до н. е. та про місця основних битв.
Обговорюємо
Прочитайте уривок з «Історії» Геродота й поміркуйте, чому битву захисників Фермопіл у світовій історії вважають символом вояцької мужності. Що означає вислів триста спартанців у сучасних мовах?
Чотири дні Ксеркс звелів перечекати, усе ще сподіваючись, що спартанці кинуться навтьоки. Нарешті на п’ятий день цар у люті послав проти них мідійців з наказом взяти їх живими й привести перед його очі. Мідійці із завзяттям кинулися на еллінів; за кожної атаки багато мідійців падало, на місце полеглих ставали інші, але не відступали, незважаючи на важкі втрати. Тоді, можна сказати, усім стало ясно, і особливо самому цареві, що людей у персів багато, а мужів серед них мало. Під час цих сутичок цар, як розповідають, спостерігав за перебігом бою й, охоплений страхом за своє військо, тричі підхоплювався з трону. Так вони билися того дня, але й наступний не приніс персам удачі. Більшість спартанців уже зламала свої списи й потім заходилася вражати персів мечами… Спартанці захищалися мечами, у кого вони ще були, а потім руками й зубами, поки варвари не засипали їх градом стріл.
Досліджуємо
Про Саламінську битву залишив свідчення її учасник, грецький поет Есхіл. Які рядки втілюють прагнення греків до перемоги? На основі уривка відтворіть перебіг битви. Поміркуйте, чому Саламінську битву вважають визначальною в історії греко-перських війн.
…І дружній заклик несподівано
Потряс повітря: «Гай же, діти еллінів!
Отчизну порятуйте, жон, дітей своїх,
Богів оселі – наші храми батьківські
Й дідів могили! Нині в бій за все йдемо!».
По-своєму і перси відгукнулися,
Й пора настала не вагатись – діяти.
…судна тут носами міднокутими
Зіткнулись. Еллін перший на таран пішов
І проломив з розгону фінікійцеві
Корму. Тоді вже сміло й інші вдарили.
Спочатку перські судна, напливаючи,
Протистояли грекам. Та, згромадившись
У вузині протоки, одне одному
Лиш заважали, бо ж, носами мідними
Вдаряючи, змітали веслярів ряди.
Тоді-то греки – так було задумано –
В тісне кільце взяли…
Все те, що з війська персів залишилося,
Вдалось до втечі – хто куди метнувсь тоді.
Чим можна пояснити, що маленькі грецькі держави-поліси подолали велетенську Перську імперію? Які уроки греко-перських війн?
- 1. Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- 2. Доповніть перелік понять, назв, імен, важливих для теми уроку: греко-перські війни…
- 3. Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/CVgR5VE або кодом та виконайте завдання онлайн.
🏠 Розв’яжіть хронологічні задачі, пригадавши за потреби матеріал попередніх уроків.
- 1. Скільки років минуло від реформ Солона до першої битви греків з персами?
- 2. Скільки минуло років від битви під Марафоном до Саламінської битви?