Чим важлива подразливість для організмів. Пізнаємо природу – 6 клас. Гільберг

§28. Чим важлива подразливість для організмів

Життя вимагає руху.

Арістотель, видатний давньогрецький учений, автор перших праць у галузі біології

  • Назви середовища, в яких мешкають різні організми.
  • На які зміни середовища реагують тварини?
  • Які ти знаєш органи чуття?
  • Як реагують на впливи середовища рослини?

Що таке подразливість. 

Усі організми – від одноклітинних істот до людини – мешкають у різних середовищах. Умови цих середовищ час від часу змінюються. Наприклад, змінюються пори року, освітлення, температура повітря чи води тощо.

Різні компоненти середовища, що оточує організм, та його внутрішнього середовища, які здатні на нього впливати і спричиняти реакцію у відповідь, називають подразниками.

Для того щоб вижити в такому мінливому світі, всі організми повинні постійно отримувати інформацію про те, що відбувається в навколишньому середовищі та всередині них.

Здатність організмів сприймати подразники зовнішнього та внутрішнього середовища й певним чином на них реагувати має назву подразливість.

На малюнку 108 зображено тварину – гідру, що реагує на дотик голкою.

Подразливість у гідри: 1 - дослідники торкаються тіла голкою (вона є подразником); 2 - у відповідь на дію цього подразника у тілі гідри виникає подразнення - реакція на дію подразника, що поширюється по тілу тварини; 3 - зрештою у відповідь на дію подразника тіло гідри скорочується
Мал. 108. Подразливість у гідри: 1 – дослідники торкаються тіла голкою (вона є подразником); 2 – у відповідь на дію цього подразника у тілі гідри виникає подразнення – реакція на дію подразника, що поширюється по тілу тварини; 3 – зрештою у відповідь на дію подразника тіло гідри скорочується

Найпоширенішою реакцією організмів на подразнення є рух. Подразливість організмів й здатність здійснювати рухи тісно пов’язані.

Як одноклітинні організми реагують на подразнення. 

Розгляньте малюнок 109. На ньому зображено одноклітинні організми, які теж здатні сприймати різноманітні подразники й реагувати на них. Наприклад, одноклітинна зелена водорість хламідомонада (мал. 109, А) здатна до фотосинтезу, тому рухається в ту частину водойми, яка краще освітлена. У сприйнятті світла у неї бере участь особлива структура клітини – вічко червоного кольору (знайди його на малюнку). Рухається хламідомонада за допомогою двох джгутиків, що ніби вгвинчуються у воду.

Інфузорія-туфелька має численні війки (мал. 109, Б), що рухаються узгоджено, нагадуючи рухи весел. А клітина амеби (мал. 109, В) пересувається завдяки зміні форми клітини, утворюючи несправжні ніжки (псевдоподії).

Структури одноклітинних організмів, які забезпечують сприйняття подразників і рух. А. У хламідомонади: 1 - джгутики; 2 - вічко (стигма). Б. В інфузорії-туфельки: 1 - війки. В. В амеби протея: 1 - псевдоподії (несправжні ніжки); 2 - частинка їжі, захоплена за допомогою псевдоподій; 3 - частинка їжі перетравлюється всередині клітини
Мал. 109. Структури одноклітинних організмів, які забезпечують сприйняття подразників і рух. А. У хламідомонади: 1 – джгутики; 2 – вічко (стигма). Б. В інфузорії-туфельки: 1 – війки. В. В амеби протея: 1 – псевдоподії (несправжні ніжки); 2 – частинка їжі, захоплена за допомогою псевдоподій; 3 – частинка їжі перетравлюється всередині клітини

Здійснюючи рухи, організми знаходять кращі умови існування, шукають їжу, уникають зустрічі з ворогами тощо. Навіть внутрішній вміст клітини – цитоплазма – перебуває у живій клітині у постійному русі.

  • Що може бути подразником для інфузорії-туфельки та амеби протея?

Як рослини реагують на подразнення.

 Більшість рослин закріплені в ґрунті за допомогою коренів, тому самостійно не здатні змінювати місце зростання. Але окремі частини рослин здійснюють певні типи рухів. Наприклад, пагони винограду можуть видозмінюватись на вусики (мал. 110, 1). Коли ці вусики торкаються гілок дерев чи частин паркану (що для них є подразником), то починають накручуватись навколо них, закріплюючи стебло та сприяючи його просуванню.

Доглядаючи за домашніми рослинами, ти бачив/-ла, як вони повертають свої листки до джерела світла (мал. 110, 2). У квасениці трикутної за недостатнього освітлення (наприклад, уночі) листки складаються (мал. 110, 3), а за нормального – розправляються.

1. Рухи рослин. Вусики винограду реагують на контакт з опорою і накручуються на неї. 2. Ріст рослини у бік кращого освітлення. 3. Квасениця трикутна, листки якої складаються у темряві й розправляються вдень
Мал. 110. 1. Рухи рослин. Вусики винограду реагують на контакт з опорою і накручуються на неї. 2. Ріст рослини у бік кращого освітлення. 3. Квасениця трикутна, листки якої складаються у темряві й розправляються вдень

Згадай, як рухалися листки рослин-«хижаків»: росички і венериної мухоловки, коли на них сідала комаха.

Подивись відео, як складаються листки мімози, коли до них доторкнутися. Укажи, на що реагують рослини.

Як реагують на подразнення тварини.

Ти вже знаєш, що у тварин і людини є різноманітні органи чуття, здатні сприймати різні подразники.

Подразниками для тварин можуть бути світло, механічні впливи, температура, сольовий склад води, їжа, вологість, вода, звуки, різні речовини та багато інших чинників.

Тварини можуть здійснювати різноманітні рухи (мал. 111). Одні з них здатні до швидкого бігу (1). Кенгуру рудий (довжина тіла самців цих тварин може сягати майже 3 м) здатний одним стрибком долати відстань до 8-9 м (2). Змії та деякі ящірки ніг не мають: вони повзають, вигинаючи своє гнучке тіло (3).

Птахи (4) та кажани набули здатності до активного польоту: їхні передні кінцівки перетворились на крила. До польоту здатні й комахи (5), але їхні крила за походженням становлять згортки покривів. Тварини, що мешкають у водоймах (риби, кити, тюлені та інші), здатні до плавання (6). Такий спосіб пересування їм забезпечують плавці.

Рухи тварин. 1. Біг гепарда. 2. Кенгуру рудий здатний здійснювати стрибки. 3. Змії пересуваються плазуючи. 4. Сапсан, коли пікірує на здобич, може розвивати швидкість до 320 км/год. 5. Велика бабка дозорець-імператор може розвивати під час польоту швидкість понад 50 км/год. 6. Велика біла акула - представник хрящових риб
Мал. 111. Рухи тварин. 1. Біг гепарда. 2. Кенгуру рудий здатний здійснювати стрибки. 3. Змії пересуваються плазуючи. 4. Сапсан, коли пікірує на здобич, може розвивати швидкість до 320 км/год. 5. Велика бабка дозорець-імператор може розвивати під час польоту швидкість понад 50 км/год. 6. Велика біла акула – представник хрящових риб
Цікаво. Предки китів колись мешкали на суходолі, але згодом перейшли до життя у морях. Тому їхні передні кінцівки перетворились на плавці, що зовні нагадують плавці риб.

Цікавий спосіб руху – реактивний – спостерігають у таких тварин, як медузи, восьминоги або кальмари. Медузи, скорочуючи свою парасольку, виштовхують з-під неї воду. Цікаво, що деякі невеликі кальмари, застосовуючи реактивний рух, можуть навіть вистрибувати з води та пролітати над нею зі швидкістю понад 40 км/год. Реактивний рух кальмарів забезпечує особливий орган у вигляді лійки (мал. 112, а). Через нього назовні із силою виштовхується вода, й тварина рухається задньою частиною вперед.

Орган руху кальмара
Мал. 112. Орган руху кальмара (а)

Проведемо дослід, який демонструє реактивний рух. Наповніть повітрям повітряну кульку й відпустіть її. Спостерігайте, як з кульки швидко виходить повітря й вона пересувається доти, доки все повітря з неї не вийде.

Використовуючи додаткові джерела, знайдіть інформацію про те, що робить тіло змій надзвичайно гнучким.

Коротко про головне

  • Різні компоненти середовища, що оточує організм, та його внутрішнього середовища, які здатні на нього впливати і спричиняти реакцію у відповідь, називають «подразниками».
  • Здатність організмів сприймати подразники зовнішнього та внутрішнього середовища й певним чином на них реагувати має назву «подразливість».
  • Здатність організмів здійснювати різноманітні рухи є такою ж загальною властивістю живої матерії, як і подразливість.

Перевіряємо себе

  1. Яке значення подразнення для організмів?
  2. Чим відрізняються рухи рослин від рухів тварин?
  3. Чому у тварин виробилися різноманітні способи пересування?
  4. Якщо у тебе вдома або у вашій класній кімнаті є акваріум, проведи спостереження за реакцією рибок на подачу корму, постукування по стінках акваріума.
  5. Оціни свою роботу на уроці, продовж речення: Сьогодні мені вдалося…; Мені стало зрозумілим…; У мене виникло бажання…; Якби … .

Проведіть дослід, який демонструє ростові рухи рослин.

Поставте горщик з рослиною так, щоби він освітлювався лампою з одного боку. Через певний час можна помітити, що пагони такої рослини будуть рости у бік кращого освітлення (див. мал. 110, 2). Використовуючи інтернет-джерела, поміркуйте, як різні подразники довкілля можуть впливати на рухи рослин.

Зміст

Оцінка
( Поки що оцінок немає )
Поділитись в соцмережах
Додати коментар