§33. Родина, виховання та повсякденне життяв Давній Греції
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації. Про які деталі буденного життя жінок свідчать розписи на давньогрецьких вазах? У якому грецькому полісі суспільна роль жінок, їх виховання та заняття істотно відрізнялися від решти грецьких держав? У чому відмінності зображення жінок на грецьких пам’ятках і пам’ятках Давнього Сходу? Поділіться припущеннями, з чим пов’язані ці відмінності.
1. Якими були звичаї та побут давніх греків?
Від самого початку грецька цивілізація формувалася як суспільство дозвілля. Погляди греків влучно висловив Арістотель: «Людина створена для щастя, а поліс – для того, щоб вона могла жити щасливо». Рабська праця дала змогу більшості громадян не перейматися клопотами про пошук засобів до існування. Навесні та влітку греки працювали не більше ніж шість годин на добу. Решту часу вони присвячували атлетичним заняттям, відвідуванню центральної площі – агори, де виступали політики, філософи, поети, письменники. Місця, де греки проводили дозвілля, називалися палестри та гімнасії – спеціально обладнані спортивні майданчики. Тут були навіть лазні.
Елліни влаштовували урочисті вечері, на які запрошували поетів, танцюристок. На таких вечерях люди спілкувалися, вели розмови на філософські, літературні та буденні теми. Заходячи до будинку, гості знімали взуття, а раби омивали їм руки та ноги. Миття рук повторювалося часто, оскільки їли без ножів, виделок та ложок. Після того як гості почастувалися першими стравами, починалася розмова. Раби приносили десерт і вино, яке на дві третини розбавляли холодною водою.
Грецькі будинки поділялися на чоловічу та жіночу половини. Своє приватне життя греки не виставляли напоказ. Будинки виходили на вулицю глухим муром. Стіни будівель були потиньковані, а в багатих людей іноді оздоблені мозаїкою. Меблі греки мали надзвичайно прості: ложа для спання та їжі, низенькі столи, скрині, лави, крісла. Для освітлення використовували бронзові лампи, у які заливали оливкову олію. Посуд – чаші, горщики, амфори – здебільшого виготовляли з глини.
Чоловіки вдягали довгу, до колін, сорочку без рукавів – хітон – та плащ, який обгортали навколо тіла, – гіматій. У жінок хітони були довшими – сягали землі. Взуттям слугували сандалії.
Звідки ми знаємо про деталі буденного життя еллінів? На підставі тексту поясніть, що означає поняття «суспільство дозвілля». Які особливості суспільного життя греків сприяли формуванню способу життя, яке визначають цим поняттям? Які давньогрецькі уявлення про буденне життя успадкувала сучасна європейська цивілізація?
Обговорюємо
Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрації на давньогрецькому посуді. Чому традиції давньогрецького одягу надихають сучасних дизайнерів, слугуючи за взірець простоти, гармонії та досконалості? Яким елементам давньогрецького одягу дала нове життя сучасна мода?
Сучасних дизайнерів надихають традиції давньогрецького одягу: світлі тканини білого, бежевого і світло-блакитного кольорів, численні вертикальні складки, драпірування, пояси. Спершу одяг виготовляли без крою та шиття – відріз вовняної тканини обмотували навколо тіла і закріплювали на плечах. Краєм плаща жінки вкривали голову. Чоловіки ходили з непокритою головою, і лише ремісники та мандрівники одягали шапки. Верхню частину хітонів прикрашали вишивкою чи аплікаціями. До традиційного грецького одягу належав і плащ-фарос, виготовлений із яскравих пурпурових полотен.
Мода (від латинського міра, образ) – нетривале панування певного смаку в одязі та інших сферах життя.
Зображення на давньогрецькому посуді дають уявлення і про традиційні зачіски еллінок. Популярними були завивка та фарбування волосся. Жінки зав’язували довге волосся у вузол, залишаючи кілька закручених пасм вільно спадати. Голову прикрашали сіточками, стрічками, вінками та діадемами.
2. Яких традицій дотримувалися давні греки в родинному житті?
Греки першими з давніх народів почали дотримуватися звичаю, за яким у чоловіка повинна бути одна дружина. Здебільшого майбутнього чоловіка вибирав батько дівчини. Він запрошував наречених і певний час спостерігав за їхньою поведінкою. Тільки в Спарті майбутню дружину треба було (за погодженням з нею) викрасти.
Шлюбу передували заручини, але обіцянку давала не дівчина, а її батько чи брат. На весілля запрошували родичів і друзів сім’ї. На ньому не було нареченої, яка сиділа під фатою серед своїх подруг. Після бенкету молоді їхали в будинок чоловіка. Чоловік на руках вносив наречену в будинок, а гості обсипали молодят фініками, горіхами, дрібними монетами.
Виходячи заміж, жінка втрачала самостійність. Вона не ухвалювала жодних рішень, не мала права виходити без дозволу з жіночої половини будинку. Жінки сідали за стіл лише тоді, коли сім’я обідала без гостей. З дому жінка могла вийти лише для того, щоб піти до храму, та й то разом із чоловіком.
На відміну від афінянок, спартанки були цілковитими господинями в домі, оскільки їхні чоловіки нічим, крім полювання, спорту та війни, не займалися. За переказами, одна знатна спартанка на закид якоїсь чужинки, що спартанські жінки верховодять над своїми чоловіками, відповіла: «Але ж ми їх і народжуємо».
Поява на світ дитини була в грецькій родині великим святом. Коли народжувався хлопчик, на двері будинку чіпляли гілки оливи, а коли дівчинка – вовняні нитки. До семи років дитина перебувала під опікою матері або годувальниці. Греки вважали дітей відповідальними за вчинки батьків.
У різних полісах дітей виховували по-різному. У Спарті, зокрема, їхнім вихованням та освітою опікувалася держава. Але в інших полісах виховання було домашнім. Дитину із семи років передавали під опіку раба, якого називали педагогом. Пізніше хлопчики починали відвідувати школу. Найчастіше вони мали трьох учителів. Перший навчав читати, писати та рахувати. Другий – музики, а третій стежив за їхнім фізичним розвитком. За подальше навчання треба було платити. Основними предметами з 12 років були граматика (література, здебільшого поезія), риторика – мистецтво красномовства. До 16 років ця освіта завершувалася, і наставав період 2-3-річних атлетичних вправ. У 18 років юнак вступав у вік ефебів (початкова 2-річна військова або прикордонна служба). Після її завершення чоловік вважався повнолітнім. Він міг продовжити навчання у філософських школах. Крім риторики, у них навчали мистецтва діалектики – правильного розмірковування.
Чи доводилося вам бувати на весіллі? Чи мають спільні риси весільні обряди українців та давніх греків? Поділіться припущеннями про причини цього. Які особливості освіти та виховання давніх греків успадкувала сучасна школа?
Заповніть таблицю про виховання та освіту давніх греків.
|
До 7 років |
Від 7 років |
Від 12 років |
Від 16 років |
Від 18 років |
Досліджуємо
Роздивіться ілюстрацію. Про які шкільні заняття свідчить розпис? До яких деталей привертає увагу вазописець? Чим таке навчання відрізнялося від спартанського? Що, на вашу думку, робить чоловік із тростиною, зображений праворуч?
Пізнайкам
Перегляньте відео про одяг давніх греків. Поділіться в загальному колі відомостями, які доповнюють інформацію підручника. Намалюйте зразки грецького одягу, про які довідалися.
Узагальніть зміст параграфа, поміркувавши про те, що вразило б мешканця однієї з країн Давнього Сходу в побуті еллінів, їхньому родинному житті, вихованні дітей, якби він потрапив до Еллади.
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Укладіть перелік понять, важливих для теми уроку.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/LVgTiBA та виконайте завдання онлайн.
🏠 Скориставшись матеріалами параграфа та уривками з поеми Лесі Українки «Кассандра» (подано уривки з авторськими коментарями – ремарками), складіть розповідь про побут та життя жінок у Давній Греції.
- Кімната в гінекеї (жіночій половині) Пріамового дому. Гелена сидить на низькім різьбленім стільці і пряде пурпурну вовну на золотій кужілці; сама пишно вбрана, на поясі висить кругле срібне свічадо.
- Кассандрин покій. Кассандра пише Сівілінську книгу на довгім пергаменті. Коло неї великий триніг з запаленим куривом.
- Поліксена (у білім убранні, червоні стрічки й червоні квітки з гранати в косах).
- Гінекей Андромахи. Рабині прядуть і тчуть, деякі гаптують і шиють. Андромаха тче великий білий плат, обходячи навколо високі кросна.