§47. Які є взаємозв’язки організмів у наземних екосистемах і в ґрунті
У природі все розумно продумано і влаштовано: кожен мусить робити своє, і в цій мудрості – найвища справедливість.
Артур Конан Дойль, англійський письменник
- Що таке екосистема?
- Пригадай, які організми мешкають у ґрунті.
- Що таке симбіоз?
- Що таке агроценози? Що для них характерно?
Які є типи наземних екосистем.
Прикладами різних типів наземних природних екосистем є ліси, луки, пустелі, а штучних, створених людиною, – городи, парки тощо. Ти вже знаєш, що основу екосистем становлять угруповання рослин. За зовнішнім виглядом легко можна відрізнити дерево, кущ, трав’янисту рослину. Дерева і кущі – це багаторічні дерев’янисті рослини, трав’янисті рослини не дерев’яніють, вони можуть бути одно-, дво- або багаторічними.
Особливості будови рослин, пов’язані з пристосуванням до умов зростання, називають життєвою формою.
Переважання рослин, що належать до певних життєвих форм, визначає і тип наземної екосистеми: у лісах переважають дерева та кущі, на луках і в степах – трав’янисті рослини.
Що характерно для лісових екосистем.
Ліси можуть зростати в різних кліматичних умовах: в прохолодному (сукупність лісів на півночі нашого континенту, переважно хвойних, має назву «тайга»), помірному або тропічному кліматі. Ці умови відрізняються коливаннями вологості, температури впродовж року, а також характером освітленості.
Розгляньте малюнок 213. Самостійно або з допомогою вчителя/ вчительки визначте організми, які на ньому зображені, та їхню роль у ланцюгах живлення. Використовуючи різні джерела, знайдіть інформацію про мешканців тропічного лісу.
- Пригадай роль, яку відіграють мешканці лісової підстилки у забезпеченні родючості ґрунтів.
Мешканці надземної та підземної частин екосистеми тісно взаємопов’язані між собою. Без такої взаємодії неможливий колообіг речовин в екосистемі. У ґрунті мешкає багато видів грибів, якими можуть живитись різні види тварин. Серед грибів є й такі, що вступають у симбіоз з коренями рослин (як-от маслюки, підберезники, підосичники тощо) (мал. 214). Гриб постачає рослині розчини мінеральних речовин, які він вбирає з ґрунту, натомість отримує від рослини органічні речовини, утворені в процесі фотосинтезу.
Ліси можуть бути хвойними, широколистими та мішаними (мал. 215). Зрозуміло, що основу хвойних лісів складають певні представники хвойних рослин. В Україні – це переважно сосна звичайна або ялина європейська. Хвойні – здебільшого вічнозелені рослини, які на зимовий період не скидають листя (виняток – модрина). Вічнозелені рослини, на відміну від листопадних, здійснюють фотосинтез і взимку. Хвойні ліси в Україні зростають насамперед на півночі нашої країни, зокрема – на Поліссі.
Основу широколистих лісів становлять листопадні дерева і кущі (наприклад, дуб, береза, липа, бук). До складу мішаних лісів входять як листопадні, так і хвойні рослини.
Цікаво. Загальна площа лісів в Україні становить понад 10 млн га, а це близько 17,2 % території нашої країни.
У степових і лучних екосистемах переважають багаторічні світлолюбні трав’янисті рослини (мал. 216). Степові екосистеми нашої країни часто пов’язані з найродючішими ґрунтами – чорноземами. Оскільки умови існування в степових екосистемах досить суворі (тут спостерігають упродовж року значні коливання температур та вологості), то їхнє видове різноманіття значно нижче, порівняно з лісовими. Тут трапляються копитні тварини, ящірки, змії, зайці, різні види гризунів (ховрахи, полівки, бабаки), хижих ссавців (тхір степовий, ласка, вовк, лисиця, борсук), різні види комах, павуків тощо.
Найбільш сприятливий період існування у степах – весняний. У цей час температури не дуже високі або низькі, достатньо вологи, їжі. Багато з мешканців степових екосистем несприятливі періоди можуть переживати у неактивному стані, наприклад впадати у сплячку. Хребетні тварини риють собі підземні нори, в яких рятуються від спеки та холоду. Багато багаторічних видів рослин – мешканців степів – утворюють видозмінені підземні пагони: кореневища або цибулини, як-от тюльпани (мал. 216, 3)
Мал. 216. Екосистема луки (1) та ковилового степу (2). 3. Тюльпан Шренка – дикорослий мешканець степів; цей рідкісний вид занесений до Червоної книги УкраїниСтепові екосистеми населяють їжаки, кроти, птахи (жайворонки, перепілки, боривітер звичайний, канюк звичайний, а також такі рідкісні види, як дрохва, журавель степовий), змії, ящірки, комахи (метелики, бабки, джмелі, бджоли, коники, жуки).
Пустелі – екосистеми з рівнинною поверхнею, рослинність яких представлена небагатьма специфічними видами (мал. 217).
Мешканці пустель стикаються із значними коливаннями температур, навіть упродовж доби, тривалими періодами посухи, обмеженими кормовими ресурсами. Тому вони вимушені робити значні запаси вологи та мають пристосування для її збереження у своєму тілі або проводять посушливі періоди в неактивному стані.
За допомогою різних джерел інформації дізнайтеся, які пристосування для збереження води у своєму тілі мають пустельні рослини, комахи, скорпіони.
Цікаво. Піщаний масив – Олешківські піски – розташований на півдні України в лівобережній частині пониззя Дніпра. Його площа становить 219,9 тис. гектарів.
Які наземні екосистеми створює людина.
Прикладами наземних екосистем, штучно створених людиною, є агроценози (наприклад, поля, городи; мал. 218, 1, 2), різні типи парків.
Город – приклад агроценозу, створеного людиною для вирощування овочів. Городи, як й інші агроценози, характеризуються незначним видовим різноманіттям рослин і тварин, серед яких є багато видів, здатних шкодити культурним рослинам (мал. 218, 3).
З допомогою вчительки/вчителя підготуйте мініпроєкт «Найбільш небезпечні шкідники культурних рослин нашої місцевості. Як з ними можна ефективно боротися».
Парки (від лат. паррікус – відгорожене місце) – це спеціально обмежені території з природною рослинністю або штучно створені людиною; їхнє головне призначення – місця для відпочинку. На території парків людина будує доріжки для прогулянок, штучні водойми, прикрашає їх скульптурами (мал. 219).
Цікаво. У столиці України – Києві – загальна площа парків становить близько 83,4 гектара, тобто понад 19 % території міста.
З допомогою вчительки/вчителя підготуйте мініпроєкт «Типи наземних екосистем свого краю».
Мал. 219. Парки України. 1. Шедевр світового садово-паркового мистецтва – національний парк «Софіївка» (м. Умань, Черкаська область; площа – 179,2 гектара), тут зростає понад 3300 видів дерев і кущів (серед них – рідкісні види – гінкго дволопатеве, тюльпанне дерево та інші). 2. Парк Києва «Володимирська гірка»: його окрасою є пам’ятник князю Володимиру
Коротко про головне
- Тип наземної екосистеми залежить від того, які форми рослин переважають: деревні (дерева, кущі) або трав’янисті.
- У лучних і степових екосистемах переважають трав’янисті рослини. Видове різноманіття організмів у таких екосистемах нижче, ніж у лісових.
- Прикладами екосистем, які штучно створює людина або які зазнають її значного впливу, є агроценози та парки.
Перевіряємо себе
- Як за типом рослинності відрізняються лісові, лучні та степові екосистеми?
- Що характерно для екосистеми пустелі?
- Назви приклади наземних екосистем, які штучно створила людина. Чим вони відрізняються від природних?
- Оціни свою роботу на уроці, продовж речення: Мені зрозуміло, що…; У мене виникло бажання…; Якби я … .