§46. Як живуть організми у водоймах
Вода, у тебе немає ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке.
Не можна сказати, що ти необхідна для життя: ти – саме життя.
Антуан де Сент-Екзюпері, французький письменник
- Які є типи водойм за вмістом солей у воді?
- Які чинники неживої природи найбільше впливають на життя мешканців водойм?
- Які органи дихання у тварин – мешканців водойм?
Які зв’язки виникають між мешканцями водних екосистем.
Розглянемо прісноводну екосистему на прикладі ставка (мал. 208).
- Поміркуй, чим ставок відрізняється від озера.
Опиши можливі зв’язки, що можуть виникати між організмами, зображеними на малюнку 208.
Основу екосистеми прісної водойми, так само як й інших, становлять здатні до фотосинтезу організми – рослини. Це можуть бути як водорості, так і квіткові рослини (як-от різні види латаття) (мал. 208).
Цікаво. Латаття жовте ще називають глечиками жовтими, жовтою водяною лілією чи русальною квіткою. Остання назва пов’язана з народним повір’ям, що у місцях, де багато таких рослин, збираються русалки. Вважали, що ці квітки не можна зривати, щоб не розсердити русалок.
Водоростями та дрібними тваринами живиться постійний мешканець водойм – карась сріблястий.
Цікаво. Карась сріблястий дуже невибагливий до умов життя. Він може мешкати у водоймах з низьким умістом кисню, занурюючись у мул, переживати там нетривале пересихання водойми або зимовий період, доки не розтане лід.
У ставках мешкають молюски – ставковики та котушки. За допомогою язика, вкритого зубчиками, вони зішкрібають з різних поверхонь мікроорганізми, водорості, дрібних тварин, рештки різних організмів. Дрібними водними організмами, й рослинами зокрема, живиться й качка-крижень. Свою їжу за допомогою сплощеного дзьоба вона відфільтровує з води. На мілководді на рибу, жаб тощо полює хижак – чапля сіра. Здебільшого тваринною їжею (безхребетними, рідше – хребетними тваринами), а також рослинами живиться черепаха болотяна. Це єдиний представник черепах в Україні.
У прісній водоймі мешкає багато представників комах. У бабок і комарів у воді розвиваються лише личинки, у жуків-плавунців, клопів-хребтоплавів і водяних скорпіонів у водоймах мешкають також і дорослі особини. Личинки бабок, клопи-хребтоплави, водяні скорпіони, жуки-плавунці – хижаки, що полюють здебільшого на водних безхребетних тварин. А ось личинки комарів свою їжу – дрібні організми – відфільтровують з води.
Цікаво. Клопів-водомірок, які швидко пересуваються по поверхні води у пошуках їжі (дрібних безхребетних тварин), вважають мешканцями водойм, хоча живуть вони над поверхнею води.
Поміркуйте, що дає змогу цим комахам перебувати на поверхні водної плівки, не провалюючись у воду.
Тритони та жаби належать до земноводних (або амфібій). У водоймах вони розмножуються, там розвиваються їхні личинки. Дорослі особини цих тварин дихають за допомогою легень, тому на певний час можуть залишати водойми. Натомість їхні личинки – постійні мешканці водойм, що дихають за допомогою зябер.
Вуж звичайний, як і черепаха болотяна, належить до плазунів (або рептилій). Його легко розпізнати за характерними жовтими плямами на голові. Біля водойм або у воді вужі полюють на здобич (рибу, жаб тощо). Для людини ця неотруйна змія не становить небезпеки і в разі зустрічі намагається швидко втекти. Хоча вуж дихає за допомогою легень, під водою він може перебувати до 30 хвилин.
З допомогою вчительки/вчителя підготуйте мініпроєкт «Прісноводні водойми свого краю».
Які організми мешкають у морській екосистемі.
Морські екосистеми, порівняно з прісноводними, значно різноманітніші за видовим складом своїх мешканців (мал. 209). Фотосинтез у таких екосистемах здійснюють різні представники водоростей: зелені, бурі, червоні тощо (мал. 209, 1). Саме вони зрештою забезпечують їжею інші організми.
Спираючись на малюнок 209, складіть ланцюг живлення морської екосистеми: 1. Різні представники водоростей. 2. Дрібні ракоподібні, які мешкають у товщі води і споживають водорості. 3. Риби, які живляться ракоподібними. 4. Дрібні хижаки. 5. Великі хижаки.
Спробуй «упізнати» й інших мешканців морської екосистеми.
Хижаками у морських екосистемах є різні представники риб (наприклад, акули), ссавці (кашалоти, косатки), головоногі молюски тощо. Серед них трапляються справжні велетні.
Цікаво. Цікавим представником головоногих молюсків, що мешкають на великих глибинах, є Архітеутис велетенський, довжина тіла якого разом зі щупальцями становить до 13 м (за деякими даними – до 18 м) (мал. 210, 1). Живляться рибою; самі є поживою для кашалотів (мал. 210, 3). Цей таємничий молюск породив легенди про Кракена – міфічну морську істоту, здатну схопити щупальцями та потягти на дно навіть найбільший військовий корабель давніх часів (мал. 210, 2).
У товщі води мешкають і різні представники медуз, які здебільшого теж є хижаками. Найбільший представник медуз – мешканець північних морів ціанея; діаметр її парасольки може сягати до 2,3 м, а довжина щупалець – до 30 м і більше (мал. 211, 1); незважаючи на такі велетенські розміри опіки цієї медузи хоча й дуже болючі, але не становлять смертельної небезпеки. А ось ужалення мешканця узбережжя Австралії та Індонезії – медузи морської оси (вона значно дрібніша за ціанею, її парасолька за розмірами нагадує баскетбольний м’яч) (мал. 211, 2), становлять небезпеку не тільки для здоров’я, але й для життя людини (мал. 211, 3).
Пам’ятайте! Людині, яку вжалила медуза, слід надати першу домедичну допомогу: за допомогою рушника або ганчірки видалити з поверхні шкіри залишки щупалець медузи з клітинами, які спричиняють опіки. Уражене місце обробити розчином спирту або соди. У важких випадках потрібно негайно звернутись до лікаря.
Біля дна морів та океанів також мешкає багато організмів (мал. 212). Одні з них, як-от губки, живляться дрібними організмами, пропускаючи воду крізь своє тіло.
Подивіться відео, як учені за допомогою фарби довели, що губки фільтрують воду крізь своє тіло.
Порівняйте структуру екосистеми ставка та морської екосистеми. Поміркуйте, що у них спільного та відмінного.
Коротко про головне
- Основу будь-яких водних екосистем становлять організми, здатні до фотосинтезу.
- Більшість мешканців водних екосистем пристосувалися дихати киснем, розчиненим у воді. Ті ж з них, які мають легені, вимушені час від часу спливати до поверхні води й споживати атмосферне повітря.
- Серед мешканців водних екосистем є такі, що мешкають у товщі води, біля поверхні дна або обростають різні предмети, занурені у воду. У кожної з цих груп є свої, властиві лише їй пристосування.
Перевіряємо себе
- Кисень надходить у воду завдяки процесам фотосинтезу, який здійснюють рослини – мешканці водойм. Назвіть ще одне джерело кисню для мешканців водойм.
- Чому личинки земноводних (тритонів, жаб тощо) розвиваються у воді, а не на суходолі?
- Як дихають ссавці – постійні мешканці морів, в яких органи дихання – легені?
- Поділися враженнями від уроку, продовживши речення: Я дізнався/- лася, що.; Мені було цікаво…: Мене здивувало…; Я хотів/-ла б ще … .