Відеоурок
Конспект уроку
Тема уроку: вимоги до вживання синтаксичних одиниць у різних стилях, стилістичні можливості простого речення.
Погляньте, будь ласка, на це зображення. Це – південнокорейський гурт «BTS».
Якби я хотів описати своє ставлення до цього зображення чи до цього музичного гурту, я міг би сказати (я, як гурт людей): «Це цікаво нам», «Це є цікавим для нас», «Це нас цікавить», «Це цікаво для нас», «Ми цікавимося цим». Маємо 5 прикладів речень, проте сенс лишається одним і тим самим.
Або, навпаки, коли я хочу заперечити своє зацікавлення: «Це не цікаво нам», «Це не є цікавим для нас», «Це нас не цікавить», «Це не цікаво для нас», «Ми не цікавимося цим».
Таким чином, перебудовуючи граматично, лексично ці конструкції і зберігаючи його загальний зміст, ми тим не менше, маємо 5 різних варіантів того, як можемо висловити своє ставлення до цього музичного гурту. Це – так звані синтаксичні синоніми.
Синтаксичні синоніми
Синтаксичні синоніми – це такі речення чи словосполучення, які мають спільне граматичне значення, але відрізняються смисловими відтінками, інколи й певними лексичними особливостями; вони взаємозамінні в тексті. Як це було щойно на попередньому слайді.
Погляньмо ще на кілька прикладів.
«Приємно, мабуть, пахне сакура», – перший варіант.
«Приємно, мабуть, пахне сакурою», – другий.
«Пахощі сакури, мабуть, приємні».
Все це – приклади синтаксичних синонімів.
Ми неодноразово говорили про те, що стиль передбачає певний вибір того чи іншого мовленевого засобу, щонайперше. Тому, добір синтаксичних засобів із усієї тієї кількості синтаксичних синонімів, котру ми маємо в своєму арсеналі, залежить від стилю та жанру висловлювання.
Науковий стиль
Науковий стиль передбачає те, що в ньому багато складнопідрядних речень, оскільки є потреба передати складні причинові, часові або наслідкові зв’язки.
А й справді, розмірковування впродовж цього стилю, в межах цього стилю, передбачає певні обґрунтування, пояснення чи то причин, становлення наслідків чи то інших зв’язків. Погляньмо на приклад.
Підсвічена кольором вказівка на засоби зв’язку в підрядних реченнях. Справді, в цьому науково-популярному стилі, яким є тексти Вікіпедії, до якого вони належать, і передбачає досить численне використання складнопідрядних речень.
Офіційно-діловий стиль
Офіційно-діловий стиль передбачає більше ускладнених речень і менше складнопідрядних.
Оскільки сама специфіка стилю не має на меті певні розмірковування. А, як ми знаємо, донесення певної інформації – це такі жанри, як: доповідна записка, наказ, акт, постанова і так далі.
Ось – зразок гумористичної доповідної записки в школі.
Як бачимо, це речення ускладнене відокремленим додатком («замість опрацювання навчального матеріалу»), а також відокремленим означенням (гурт який? – «популярний серед молоді»). Менше підрядних, більше ускладнених.
Розмовний стиль
Розмовний стиль, оскільки він є досить динамічним, передбачає невимушеність ситуації, послуговується яскраво короткими (односкладними, неповними) реченнями. І це яскрава ознака саме для цього стилю.
Як бачите, короткі, динамічні речення, які відображають, в даному випадку, діалог між двома людьми, якраз і відображають цю специфіку стилю.
Пригадайте будь ласка, односкладними реченнями є як означено-особові, так і неозначено-особові, узагальнено-особові, безособові, а також називні речення. Це речення, в якому наявний тільки один головний член, що співвідносний або з підметом (називні речення), або з присудком (означено-, неозначено-, узагальнено- і безособові речення).
У даному нашому прикладі, маємо:
- «Чув нову пісню «BTS»?» – приклад означено-особового речення.
- «Нє», – це розмовний стиль, коротка, так звана «не членована», синтаксична конструкція, або слово-речення. Або ж, разом з тим, воно є певним чином контекстуальним, бо зрозуміти сенс всього цього діалогу без попереднього контексту («Нє. Такого не слухаю») не можемо.
- «Не слухаю», – означено-особове речення, «вони популярні», – двоскладне, проте досить коротке, лаконічне, динамічне речення.
- І «Ну, круто», – безособове речення.
Як бачите, всі речення досить короткі, динамічні, відображають конкретну ситуацію.
Художній, публіцистичний стилі
Художній і публіцистичний стилі якраз найрізноманітніші у своїх синтаксичних засобах. Най-най-най-найрізноманітнішим є, звісно ж, художній.
В цьому фрагменті тексту маємо і складнопідрядні речення, і складносурядне речення, і ускладнене однорідними присудками, і ускладнене вставною конструкцією «як грім серед ясного неба». Тобто, художній стиль найрізноманітніший у своїх формах вияву.
Публіцистичний близький в цьому до нього.
Інверсія
Поговорімо також про потужний стилістичний прийом, стилістичну фігуру, яка ґрунтується саме на синтаксичних поняттях. Це – інверсія.
Інверсія – це (дослівно) непрямий, або зворотний, порядок слів у реченні чи фрагменті тексту.
Ну, на цьому зображенні ви бачите магістра Йоду з «Зоряних війн», і він говорить: «Коли ж і тобі 900 років буде, не так бадьоро будеш виглядати ти». Як бачите, слова ніби переставлені і змінені місцями в цьому реченні. Інверсію найлегше запам’ятати за допомогою магістра.
Прямий порядок слів і непрямий порядок слів (інверсія)
Погляньмо, як це:
Українська мова достатньо вільна в тому, на яке місце ставити які члени речення. Тим не менш, є певні закономірності.
Інверсії, за якої на перше місце виносять присудок, дуже поширені в Біблії.
Отже, для чого ж вживають інверсію? Яка її стилістична мета, який її функціонал? Щонайперше, для виділення в реченні найважливішого за змістом слова. Коли я говорю: «Я іду», – я наголошую на слові «я», воно стоїть перше. Коли я кажу «Іду я», – я вказую на те, що я не лечу, не пливу, а пересуваюся саме завдяки своїм двом ногам.
Ну, і звісно ж, Йода нам про це красиво підказує, для посилення емоційності і виразності мовлення. З художньою, стилістичною, риторичною метою досить доречним є вживання інверсій.
Приклади вживання інверсій у різних стилях
Погляньмо на приклади уживання інверсій у різних стилях.
Поговорімо тепер про стилістичні можливості простого речення. Ідеться, звісно ж, про ускладнене речення. Але, преш за все, потрібно пригадати, які ж речення називаються ускладненими.
Стилістичні можливості
Не забуваймо про ЗНО!
Дорогі друзі! Ми зачепили з вами кілька прикладів стилістичних фігур (асиндетон, полісиндетон), саме тому я хотів би поговорити про засоби зв’язку речень у тексті. Про що я? Справа в тому, що ця тема досить поширена на завданнях ЗНО з української мови, коли ми маємо текст і повинні встановити, яким засобом зв’язку з’єднані ті чи інші речення в тексті.
Їх 6, таких пунктів. Це може бути:
Попрактикуймо!
Звернімося тепер до практичних аспектів. Пропоную поуправлятися і розв’язати кілька тестів:
Домашнє завдання: сторінка 188, вправа 7 (підручник).
Або складіть і запишіть речення:
- із полісиндетоном;
- із асиндетоном;
- із інверсією;
- зі звертанням в іронічному контексті;
- із вставним словом/вставленим компонентом в іронічному контексті.
