§ 50. Традиції повсякденного життя в давньоримському суспільстві
Міркуємо
Роздивіться ілюстрацію. Поміркуйте, як відчувала себе людина з провінції, якій випадала нагода побувати в Римі. Чи мав підстави давньоримський поет називати Рим «містом семи пагорбів та всієї землі володарем»? Пригадайте з попередніх уроків, хто з римських володарів особливо дбав про розбудову столиці.
1. Які особливості мало міське життя в Римі?
Рим часів імперії, як і належить світовій столиці, приголомшував величчю та красою. Місто вражало сучасників розмірами (з жодного боку воно не мало чітких кордонів) та кількістю споруд – храмів, палаців, житлових будинків. Чисельність населення Рима часів імперії сягала мільйона осіб. Були окремі квартали, де проживали сирійці, фінікійці та представники інших народів. З 14 районів столиці один належав євреям.
Рим відзначався дуже щільною забудовою, тому будинки в декілька поверхів були життєвою потребою. На вулицях часто виникала така тіснява, що інколи забороняли в денний час їздити містом в екіпажах та возами, за винятком возів будівельників. Стічні води зливалися в каналізаційні труби й потрапляли до центрального каналу. Чисту воду подавали спеціальними глиняними та свинцевими трубами, прокладеними по мостах-акведуках або під землею. Для нагромадження води використовували величезні цистерни.
Акведук (лат. aqua – вода й duco – веду) – арковий міст, яким прокладали водогін через ріки, шляхи, яри.
Навколо ринків розташовувалися невеличкі майстерні, крамниці та пекарні. Вони здебільшого належали грекам, жителям Сходу та вільновідпущеникам. Найпоширенішими були майстерні, де виготовляли предмети побуту, ювелірні та ковальські вироби. Розташовувалися вони на перших поверхах житлових будинків.
Заможні римляни жили у власних одноповерхових, з усіма вигодами будинках-особняках – їх називали домусами. Бідніші городяни мешкали в багатоповерхових, багатоквартирних будинках – інсулах, оселяючись в кімнатах на горішніх поверхах. Що вищий поверх, то бідніші люди там проживали. Інсули часто будували з неякісного матеріалу й до того ж поспіхом, тому вони нерідко завалювалися або горіли. За підрахунками, які провели в 350 р., у Римі було 44 173 інсули й лише 1782 приватні будинки.
У центрі Рима розташовувалася головна площа – форум. Ще за часів республіки форум виконував роль торгового центру та місця, де відбувалися найважливіші події громадського життя. Саме тут збирали народні збори, відзначали релігійні свята тощо. Попри те, що Юлій Цезар та правителі Рима часів імперії розбудували нові форуми (форум Цезаря, Августа, Веспасіана, Траяна), старий форум незмінно залишався центром суспільного, ділового та релігійного життя. Імператори забудовували його новими спорудами: храмами, громадськими будівлями, арками, колонами, прикрашали статуями.
Як було забудовано Рим часів імперії? Складіть розповідь про особливості життя в Римі. Чим життя в Римі відрізнялося від життя в інших давніх столицях?
Досліджуємо
Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрацію. Скориставшись описом домуса, поясніть відповідно до цифр призначення приміщень будинку.
Домуси виходили на вулицю глухими стінами. Через передпокій мешканці потрапляли в парадний зал будинку – атрій, де приймали відвідувачів та гостей. Атрій був найошатнішою частиною будинку. Тут був отвір у центрі даху, під яким розташовувався басейн для дощової води. Кілька приміщень, які оточували атріум, – це спальні. Поряд зі спальнями та кухнею розташовувався бенкетний зал, де мешканці будинку їли, лежачи на ложах. Подалі від гучного атрію розташовувався відкритий внутрішній двір, де родина проводила вільний час, – тут був невеликий сад із квітами, оточений колонами, що підтримували дах.
Між внутрішнім двором та атріем міг бути розташований кабінет господаря, де зберігали ділові папери, сімейний архів. Стіни в домусах тинькували та прикрашали фресками, а долівку вимощували кам’яними плитами та оздоблювали мозаїкою.
2. Що було характерним для повсякденного життя римлян?
День у римлян починався зі сходом сонця. Перші години вони проводили за молитвами вдома чи в храмі. Після цього наставав час для візитів, які здебільшого робили бідні громадяни, випрошуючи щось у заможніших. О 9-й годині починалися громадські засідання в судах і колегіях, у яких працювали заможні римські громадяни. За три години наставала мала обідня перерва, а ще за дві години – велика. Пообідній час був присвячений розвагам та відпочинку.
Одяг римлян відзначався практичністю. Майже всі, навіть жінки та діти, носили туніки. Туніку зшивали з двох шматків тканини та стягували ременем, її колір залежав від суспільного становища людини. Сенатори носили туніки з широкою смугою на грудях. Римські громадяни одягали зверху на туніку тогу – напівкруглий шмат матерії, яку обгортали навколо тіла. Колір тоги також залежав від становища людини та конкретної ситуації. Так, на поховальну церемонію одягали чорну тогу.
Відомо, як харчувалися римляни. На сніданок споживали хліб, тістечка з медом, оливками та інжиром. Запивали розбавленим вином або водою. На обід подавали різноманітні страви. Спочатку це були салат, редис, гриби, устриці, раки, а також сардини та яйця. Їх запивали вином з медом. Потім подавали сім страв з риби, м’яса та птиці з різними соусами. На завершення обіду приносили фрукти, горіхи, медове печиво. Звісно, так харчувалися лише заможні люди. Прості римляни вживали на обід пшеничну кашу із соусами та овочами. М’ясо вони споживали лише під час свят чи жертвоприношень.
Римляни щодня відвідували терми – громадські лазні. Крім власне лазень з басейнами з холодною і гарячою водою, тут розташовувалися майданчики для спортивних занять, бібліотеки, зали для прогулянок та філософських бесід. Це були величезні споруди: відомо про терми площею 12 га, які могли одночасно прийняти 1200 відвідувачів. У Римі було понад 1000 приватних лазень і 11 громадських.
Найулюбленіші розваги римлян – відвідування боїв гладіаторів, змагань колісниць або театру.
Гладіаторами в Римі називали рабів, які виступали в показових боях римських громадян. Корені цього явища – у давньому звичаї етрусків, які змушували рабів битися на могилі знатного етруска. Згодом гладіаторські бої перетворилися на видовища, які приносили величезні гроші тим, хто їх влаштовував: тут, ніби на кінних перегонах, робили великі ставки на переможця. Гладіатори жили у школах, які нагадували в’язниці. У І ст. до н. е. гладіаторські бої стали обов’язковим заходом кожного свята.
Знали римляни і настільні ігри. Найпопулярнішою була гра в кості, що виглядали як шестигранний кубик. Кожен гравець по черзі кидав три кубики, і перемагав той, у кого сума очок була найбільшою.
Яким було буденне життя заможних римлян? Який розпорядок дня мали мешканці Рима? Як одягалися римляни? Як харчувалися? Яку роль у житті римлян відігравали терми? Як розважалися мешканці Рима?
Обговорюємо
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментарі до них. Чи вбачаєте зв’язок між розвагами давніх римлян і воєнізованим характером їхнього суспільства? Які давньоримські звичаї та традиції успадкувала сучасна цивілізація? Чи йдеться лише про позитивні риси? Яких негативних римських звичаїв людство досі не змогло подолати?
Найпоширенішим видом колісниць були квадриги, коли в колісницю запрягали чотирьох коней.
Глядачі вирішували долю переможеного гладіатора. Якщо вони піднімали великий палець угору пораненому гладіаторові зберігали життя, якщо палець повертали донизу, пораненого добивали. Крім звичайних гладіаторських боїв, римляни влаштовували змагання гладіаторів з хижими звірами.
Пізнайкам
Перегляньте відео з реконструкцією вбрання римлянина часів пізньої імперії (IV ст.). На підставі чого історики знають про давньоримський одяг? Поділіться в загальному колі лайфхаками, що забезпечували практичність елементів одягу.
Скориставшись уявним мікрофоном, завершіть речення: Серед фактів, наведених у матеріалах параграфа, мене найбільше вразив…
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Доповніть перелік понять, важливих для теми уроку: форум, гладіатор…
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/TVgZotv або кодом та виконайте завдання онлайн.
🏠 Намалюйте ілюстрацію до розповіді про буденне життя та розваги римлян. Підготуйте коротке повідомлення за малюнком.