Завдання із зарубіжної літератури: Напишіть продовження оповідання «Усмішка» Рея Бредбері.
Варіант 1
Одного дня, коли Том дивився на шматочок полотна з усмішкою Монни Лізи, він усвідомив, що краса та доброта все ще існують у світі. Він вирішив показати цей шматочок своїм друзям, щоб і вони побачили, як важливо зберігати красу і гармонію. Друзі Тома були здивовані і вражені цією усмішкою. Вони відчули, що навіть у руїнах і хаосі можна знайти надію та відновлення. Том та його друзі почали ділитися історією усмішки з іншими, надихаючи людей на відновлення миру і краси у світі. І так усмішка Монни Лізи стала символом надії для усіх, хто прагне змін.
Варіант 2
Після того, як Том зберіг усмішку Монни Лізи, він вирішив, що це буде його секрет. Він ховав її під подушкою і дивився на неї кожен вечір перед сном. Ця усмішка нагадувала йому про красу і доброту, які ще можна знайти у світі. Одного дня він показав її своїм друзям і вони теж захотіли зберегти красу. Тому всі разом вони почали створювати свої картини, щоб зробити світ кращим.
Варіант 3
Того вечора, коли Том лежав у ліжку, тримаючи в руці шматочок полотна з усмішкою Мона Лізи, він відчув, що повинен щось зробити. Він встав, обережно поклав усмішку в стару коробку та вирішив, що вранці покаже її своїм друзям.
На наступний день, коли він показав усмішку своїм товаришам, вони були вражені. “Дивіться, як вона чарівна, навіть у цьому маленькому шматочку,” – сказав Том, – “ми повинні зберегти цю красу”.
Всі діти вирішили зібрати й зберегти все, що могло нагадувати про красу і мистецтво, що було втрачено. Вони почали шукати забуті картини, книги, музику – все, що могло нагадувати про прекрасне.
Так Том і його друзі стали маленькими охоронцями мистецтва, збираючи і зберігаючи кожен шматочок краси, який могли знайти у руїнах світу. І кожного разу, коли вони дивилися на усмішку Мона Лізи, вони відчували надію.
Варіант 4
Том тримав шматок полотна, де була зображена лише усмішка. Він вирішив, що цей шматочок картини – його найцінніший скарб. Том обережно сховав його в секретну схованку у своїй кімнаті. Він знав, що ця усмішка – це символ надії та краси, яка завжди існувала, навіть у найтемніші часи.
Наступного дня він розповів про свою знахідку найкращому другу, Марку. Вони разом мріяли про світ, де такі картини будуть відновлені та знову займуть своє місце у музеях. Том і Марк вирішили, що коли виростуть, вони створять місце, де зберігатимуться всі витвори мистецтва, що вціліли після руйнувань.
Тим часом, Том продовжував дивитися на шматок картини, мріючи про майбутнє. Він уявляв, як люди знову навчаться цінувати красу і мистецтво. І він вірив, що одного дня він зможе показати світу ту усмішку, яка стала для нього символом надії.
Варіант 5
Того дня, після того, як місто розійшлося, залишивши за собою лише спустошення та останки картини “Мона Лізи”, Том зрозумів, що він не може більше мовчати. Все життя він був свідком того, як люди знищували красу, розбивали історію на шматки, намагаючись втамувати свою злість і розпач. Але він бачив щось інше в усмішці Мона Лізи, щось, що дало йому надію.
Наступного дня він зібрав декілька своїх однолітків, які, як і він, втомилися від безперервного хаосу і безглуздя. Вони вирішили створити новий порядок, нову спільноту, де краса та культура будуть поважатися та зберігатися.
Том розповів їм про усмішку Мона Лізи, про те, як вона, незважаючи на все, змогла випромінювати спокій та гармонію. Вони вирішили, що їхня місія буде зберегти цю усмішку у своїх серцях, як символ того, що навіть у найтемніші часи можна знайти світло.
Маленька група почала збирати те, що залишилося від старого світу: книги, картини, музичні інструменти. Вони створили прихисток, де зберігали ці реліквії, училися з них і передавали свої знання іншим.
Час від часу, коли хтось із нових прихильників запитував Тома, чому він робить це, він просто усміхався таємничою усмішкою. Усмішкою, що стала для них всіх символом надії, символом того, що навіть у руїнах можна знайти причину для радості та вдосконалення.
Постер на тему «Краса рятує світ»
