Розділ 1. Міфи на всі часи
Поняття про міф
У міфах людство вчилося пояснювати своє життя і все, що було довкола.
Леся Українка
Які галузі знання допомагають людям вивчати й пояснювати довколишній світ у наш час?
Із давніх-давен люди намагалися пояснити світ, природу і своє місце в довколишньому середовищі. Так виникли міфи, що є особливим способом мислення, втіленням колективної свідомості народу, відображенням уявлень та вірувань давніх людей. Міф у перекладі з грецької означає «слово», «чутка», «звістка», «розповідь». Від цього слова походить поняття «міфологія» — сукупність міфів і наука, завданням якої є їх вивчення.
У багатьох народів можна знайти подібні міфи — про виникнення світу й людства, природні явища, богів і героїв. Це зумовлено тим, що давні люди в різних куточках Землі не відокремлювали себе від природи й намагалися дати пояснення всьому, що бачили. Буття людини, природні стихії, рух планет і плин часу — усе це стало ґрунтом для виникнення міфів. Вони були не так результатом людської фантазії, як художнім (поетичним) переосмисленням історії, досвіду попередніх поколінь, реальних подій, що відбувалися колись.
Образи (боги, герої, природні явища), які постають у міфах, називають міфологічними. У них утілено уявлення давніх людей про світ, природу, ідеали. Міфологічні образи є традиційними для певного народу. Водночас чимало міфологічних образів, набувши важливого значення для різних народів, стали вічними. До них звертаються письменники/письменниці, художники/художниці, скульптори/скульпторки та інші діячі й діячки мистецтва різних часів.
Міф має деякі спільні ознаки з казкою і легендою: невеликий обсяг, розповідна епічна форма, колективний автор, існування в різних варіантах, наявність фантастичних елементів, олюднення явищ природи, використання гіперболізації (перебільшення) в сюжеті й образах тощо. Водночас між міфом, казкою і легендою є відмінності.
Теорія літератури
Міф (грец. mythos — слово, переказ, звістка) — розповідь, у якій явища природи або реальні події творчо переосмислені колективною (первісною) свідомістю давніх людей як пояснення світу та втілення уявлень про нього.
Відмінності міфу від казки
| Міф | Казка |
| Основа міфу — реальні події, явища природи, перетворені людською фантазією | Основа казки — вигадка |
| Відображає колективні уявлення про світ, про його створення, будову, істот, які його населяють | Відображає уявлення про деякі аспекти людського буття, риси людей, мораль |
| Пояснює світ | Розважає і повчає |
| У давнину міфам вірили | Казку завжди сприймали як витвір фантазії |
| У міфах діють міфологічні персонажі — боги, герої, дивовижні істоти | У казках переважно діють звичайні люди, тварини, речі, наділені чарівними властивостями |
| Зображує світ у його неподільності, складності | Зображує протистояння добра і зла, у якому добро завжди перемагає |
Відмінності міфу від легенди
| Міф | Легенда |
| Широке відображення буття | Відображення конкретних історичних подій, переосмислених людською свідомістю |
| Основна функція — пояснення світу, життя, природних явищ | Основна функція — увиразнення достовірності подій і повчальності легендарної історії |
| Багато вигаданих (фантастичних) персонажів, які наділені безсмертям (боги, титани та ін.) | Герої та героїні — смертні люди, деякі з них жили в реальності, але в їх зображенні використано елементи фантастики |
| Події відбуваються в невизначений час і в невизначеному просторі (доісторична епоха) | Події визначені в часі й просторі (відображення історії народу, його світогляду, культури) |