§6. Перші землероби та скотарі України
Міркуємо
Роздивіться пам’ятки. Чому їх уважають археологічними скарбами України? Як вони пов’язані з діяльністю В. Хвойки? Про які тогочасні винаходи свідчать зображені пам’ятки? Як, на вашу думку, можна витлумачити малюнки зростання колоса та зображення великої рогатої худоби на трипільському посуді?
Обговорюємо
Прочитайте замітку. Поділіться припущеннями, щодо яких періодів історії людства вчені послуговуються поняттям археологічна культура. Чому науці не відомі справжні назви давніх народів? Чому глиняний посуд слугує підставою для розрізнення давніх народів?
Давні племена час від часу змінювали територію свого проживання. Межі їх розселення та пересування визначають за археологічними знахідками, оскільки вихідці з різних куточків світу відрізнялися не тільки мовою та зовнішністю, а й способами виготовлення знарядь праці, типами прикрас тощо. Багато відомостей учені отримують за виробами з глини, адже майстри в різних племенах мали свої улюблені форми посуду й надавали перевагу тим або іншим візерункам. Оскільки писемних джерел про ті часи не маємо, а назви племен не збереглися, учені послуговуються умовними назвами, користуючись поняттям археологічна культура.
Археологічна культура – речові залишки, знайдені під час розкопок, що належать до одного історичного часу й тієї самої території, яким притаманні спільні риси. Подібність форми та оздоблення посуду, типу прикрас, особливостей будівництва жител і рис поховального обряду свідчать про спорідненість племен. Назви археологічних культур зазвичай походять від назв місцевостей, де було вперше виявлено типову пам’ятку (черняхівська культура – від с. Черняхів на Київщині); часом вони вказують на характерні ознаки археологічних знахідок (культура кулястих амфор, культура шнурової кераміки тощо), особливості поховань (зрубна культура).
1. Що відомо про найдавнішу хліборобську культуру на теренах України?
Найдавнішою землеробською культурою на землях України є трипільська. Назви «трипільська культура» та «трипільці» умовні. Вони походять від назви с. Трипілля на Київщині, неподалік якого наприкінці XIX ст. археолог Вікентій Хвойка розкопав перші пам’ятки. Трипільська культура проіснувала на землях Лісостепу України, від Дністра до Дніпра, майже півтори тисячі років – від IV тис. до середини III тис. до н. е.
Основою господарства трипільців було перелогове землеробство, що передбачало використання ділянок землі доти, доки не вичерпувалася їхня родючість. Трипільці сіяли ячмінь, просо, пшеницю, вирощували майже всі відомі в Україні й нині садово-городні культури. Землю обробляли дерев’яними мотиками з кам’яними чи кістяними наконечниками. Застосовували тяглову силу волів. Урожаї збирали кістяними або кам’яними серпами. Зерно розтирали на борошно за допомогою кам’яних зернотерок. Розводили велику рогату худобу, кіз, овець, свиней.
Переліг – заросле травою поле, яке свідомо не обробляють кілька років для відновлення родючості ґрунту.
Трипільці були вмілими гончарями. Глиняний посуд обпалювали в спеціальних печах, а потім розмальовували чорною, коричневою, червоною, рідше білою барвами. В орнаменти трипільські гончарі вплітали символічні зображення фігур людей, тварин і птахів. З трипільцями пов’язують появу перших на українських теренах виробів з міді.
Високої майстерності носії трипільської культури досягли в будівництві житла. Мешкали трипільці в чотирикутних одно- чи двоповерхових будинках завдовжки до 25-27 м і завширшки 6-7 м, з кількома приміщеннями. Свої оселі будували так: у землю вкопували дубові стовпи, а між ними з хмизу викладали стіни, які обмазували глиною; зверху на стовпи спирали дво- або чотирисхилий, укритий соломою або очеретом дах з отвором для диму. У кожній хаті була велика піч, а біля неї – лежанки з випаленої глини. Стіни й піч іноді розмальовували. Археологи знайшли численні глиняні модельки трипільських жител. Вони, а також залишки жител дали змогу вченим реконструювати зовнішній вигляд трипільських хат.
Трипільська людність жила сім’ями, що об’єднувалися в громади, а пізніше – у племена. Спершу поселення трипільців були невеликими. Розташовані здебільшого на узвишші поблизу річок, вони складалися з 30-40 глинобитних помешкань. Будинки розташовувалися колом, із загоном для худоби в центрі. Кількість жителів кожного такого поселення складала зазвичай 600-700 осіб. Згодом деякі поселення розрослися так, що кількість мешканців сягала в них до 10 тис. осіб. Такі поселення-гіганти називають протомістами. Концентричні кола, за якими розташовували трипільці свої будинки, утворювали щось подібне до вулиць.
Хоч якого високого рівня сягнуло трипільське суспільство, поступово воно почало занепадати. Виснажені землі давали менші врожаї, а нових територій, придатних для землеробства, уже не було. Холоднішим та більш посушливим ставав клімат, що не сприяло землеробству. Тож урешті трипільці розчинилися серед інших народів.
Зверніть увагу!
У 1884 р., до того як В. Хвойка здійснив своє відкриття на Київщині, на території сучасної Румунії, поблизу села Кукутень, археолог Теодор Бурада виявив рештки давньої кераміки. Розквіт культури Кукутень, названої за місцем знахідок, припадає на V-IV тис. до н. е. Науковці дійшли висновку, що з часом землеробські племена, які були її носіями, рухалися до Південного Бугу, а далі аж до Дніпра. За спільністю ознак, а саме способом господарювання, облаштуванням жител, побутом і світоглядом, культура Кукутень і трипільська культура належать до одного комплексу, а тому її ще називають Кукутень-Трипілля.
Чому трипільську культуру характеризують як найяскравішу хліборобську культуру на наших землях? Що свідчить про розвиток гончарного ремесла в трипільців? Чому трипільську культуру дослідники визначають як таку, що впритул наблизилася до виникнення цивілізації?
2. У чому особливості середньостогівської археологічної культури?
Трипільська культура була не єдиним осередком господарювання на українських землях у період енеоліту. Оскільки умови Степу більш придатні для скотарства, саме воно було основним заняттям його мешканців. Однією з археологічних культур Степу була середньостогівська, названа за поселенням в урочищі Середній Стіг на околиці Запоріжжя. Вона була поширена в степовому Придніпров’ї, Приазов’ї, у басейні Сіверського Дінця і Нижньому Подонні у середині IV – середині III тис. до н. е.
Племена середньостогівської культури розводили переважно коней, а ще овець, кіз і свиней. Знали вони і землеробство, хоча воно було другорядним заняттям. Історики припускають, що ці племена першими в Європі приручили коня, пристосували його для верхової їзди, а їхні вершники проклали шлях у Подунав’я. Тривалий час середньостогівці сусідили з трипільцями, що можна розцінювати як приклад мирного співіснування двох різних культур.
Однією з пам’яток середньостогівської культури є давнє поселення поблизу села Деріївка на Кіровоградщині. Там досліджено залишки кількох заглиблених у землю прямокутних жител. Археологам пощастило виявити багато знахідок, серед яких крем’яні ножі, скребачки, вістря стріл і списів, кістяні мотики і бойові молоти, оздоблений шнуровим і гребінцевим орнаментом глиняний посуд і мідні прикраси, фігурки тварин.
Укладіть порівняльну таблицю двох відомих археологічних культур на українських теренах епохи енеоліту.
|
Трипільська культура |
Середньостогівська культура |
|
Хронологічні межі |
|
|
Території поширення |
|
|
Основне заняття |
|
|
Досягнення |
|
|
Найвідоміші поселення |
|
|
3 чим пов’язана і звідки походить назва |
|
Пізнайкам
Перейшовши за посиланням https://cutt.ly/C3cLpBo, довідайтеся про те, у що вбиралися трипільці, з яких матеріалів та за допомогою яких інструментів виготовляли одяг. На підставі почутого й побаченого намалюйте, яким могло бути вбрання трипільців. Прокоментуйте малюнок у загальному колі, поінформувавши, про які прядильні та ткацькі інструменти довідалися.
Досліджуємо
Попрацюйте з історичною картою. На яких територіях була поширена трипільська культура? Де знайдено рештки найбільших поселень трипільців? З представниками якої культури сусідили трипільці? Як на карті показано контакти представників цих культур? Припустіть, у чому ці контакти виявилися та які це мало наслідки.
Скориставшись уявним мікрофоном, доповніть твердження: 3 теми уроку мені видалося найцікавішим… найважливішим… залишилося не зрозумілим…
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: землеробство, скотарство, ремесло, трипільська археологічна культура, середньостогівська археологічна культура.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/3Vgjqml та виконайте завдання онлайн.
🏠 На підставі ілюстрацій складіть розповідь про розвиток гончарства в трипільців.
