§35. Олімпійські ігри. Наука в Давній Греції
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації. Усі зображені на давньогрецькому посуді спортивні змагання передбачено програмою Олімпійських ігор. Визначте їх. Утіленням яких настанов щодо виховання та особливостей суспільного життя в Давній Греції є Олімпійські ігри? Чому подібні спортивні змагання не виникли в державах Давнього Сходу? Чи має слушність думка, що сучасний олімпійський рух ґрунтується на цінностях давньогрецької цивілізації? Наведіть приклади таких цінностей.
1. Які свята були улюбленими в давніх греків та як відбувалися Олімпійські ігри?
З релігійних уявлень постали звичаї та традиції еллінів. Особлива роль у житті грецьких полісів належала святам. Їх присвячували богові – покровителю поліса. Наприклад, у жителів Афін найважливішим святом були Панафінеї. До свят прагнули завершити роботу над мистецькими творами. У святкові дні проводили спортивні змагання.
Деякі зі свят стали загальногрецькими. Чи не найурочистішими з-поміж них були Олімпійські ігри на честь Зевса Олімпійського. Від 776 р. до н. е. вони відбувалися в Олімпії кожні чотири роки – ця традиція існувала до 393 р. до н. е. На час проведення ігор припинялися війни та збройні сутички, а в Олімпію з усіх куточків Еллади сходилися учасники змагань та глядачі.
Програма ігор передбачала парад учасників, спортивні змагання в п’ятиборстві (біг, стрибки в довжину, метання списа й диска та боротьба), кулачні бої, перегони колісниць (пізніше додався панкратіон – боротьба без правил і змагання на кулаках) та жертвоприношення Зевсу.
Переможців ігор називали олімпіоніками, в останній день свята вони одержували вінки з гілок оливкового дерева. Імена переможців та назви їхніх міст урочисто оголошували, влаштовуючи на їхню честь бенкет. Олімпіонік повертався до рідного поліса в пурпуровому плащі й на колісниці. Його зустрічало все місто. На честь олімпіоніка співали гімни та влаштовували гуляння.
Традицію давньогрецьких Олімпійських ігор відновили наприкінці XIX ст., коли за ініціативи П’єра де Кубертена було створено Міжнародний олімпійський комітет (МОК). Перші Олімпійські ігри під егідою МОК відбулися в Афінах у 1896 р. Сучасні Олімпійські ігри – це міжнародні спортивні змагання, які проводять кожні чотири роки. Відбуваються літні та зимові Олімпійські ігри. Олімпійський рух сьогодні – важливий складник міжнародної співпраці.
Загальнонародне значення в Елладі мали свята на честь бога Діоніса. Відбувалися вони в Афінах щорічно в березні-квітні впродовж 6 днів. Пишними були свята й на честь богині родючості Деметри, які проходили восени, збігаючись зі святом урожаю. Важливе місце посідали також Піфійські свята в Дельфах на честь Аполлона, Істмійські свята на честь Посейдона. Були також загальнодержавні свята на честь перемог під Платеями та Марафоном.
Що святкували давні греки? Як свята еллінів пов’язані з їхніми релігійними уявленнями? Хто такі олімпіоніки? Які цінності утверджували Олімпійські ігри за давнини і утверджують сьогодні?
2. З іменами яких давньогрецьких учених пов’язують зародження і розвиток філософії та наук?
Виняткове значення для європейської цивілізації мало виникнення нового, відмінного від міфології, напряму пізнання світу та людини – філософії. Філософія зародилася наприкінці VII ст. до н. е. в Іонії. Спочатку філософська думка Греції не була відокремлена від природничих та математичних знань. Потім стали формуватися окремі напрями наукового знання – астрономія, математика, медицина та географія.
Слово філософія – грецького походження. Воно перекладається як «любов до мудрості». Філософія досліджує найзагальніші закони розвитку природи, суспільства, людини.
Неабиякої слави зажили філософи Геракліт та Демокріт. Геракліт уважав, що світ не створили ні боги, ні хтось із людей. У природі, у житті, уважав філософ, триває вічний рух, усе тече й змінюється. «Двічі не увійдеш у ту саму ріку», – запевняв Геракліт. Демокріт висловив припущення, що все в природі складається з маленьких часточок – атомів.
Науки так швидко розвивалися, що деякі філософи почали твердити, ніби всі наукові істини мінливі та непевні. Чимало послідовників мав Сократ. Він уважав, що істинне (точне, достовірне) знання попри обмежені можливості людини існує. «Я знаю, що я нічого не знаю», – казав мудрець, наголошуючи, що людина не народжується з готовими знаннями й за життя не може пізнати всього. «Істина народжується в суперечці» – ще одне переконання Сократа, яке вказало шлях розвитку наукового пізнання.
Учення Сократа розвивав його учень Платон. Неподалік від Афін він заснував першу філософську школу, у якій навчалися всі охочі. Цей заклад отримав назву Академія від назви священного гаю, посадженого на честь героя Академа, де його було розташовано.
Надзвичайною широтою знань вирізнявся Арістотель. Учений залишив по собі твори з філософії, математики, ботаніки, медицини, правознавства тощо. Основою світу, на думку Арістотеля, є матерія (тобто атоми). Арістотель також створив неподалік Афін філософську школу – Лікей. Так її називали, тому що розташовано її було біля храму Аполлона Лікейського. Там Арістотель читав лекції учням, прогулюючись. Хто встигав за ним, той встигав і в навчанні, хто ж відставав – мав прогалини в знаннях, тобто «відставав у навчанні».
Із часом від філософії відокремилася нова наука – математика. Найшанованішою була математична школа, яку створив Піфагор. На острові Кіос при храмі бога цілительства та покровителя лікарів Асклепія виникла відома медична школа, засновником якої був лікар Гіппократ. Гіппократа вважають засновником наукової медицини. До сьогодні лікарі багатьох країн світу дають клятву Гіппократа – обітницю бути гідним лікарем.
У V ст. до н. е. з’явилися перші історичні твори. Найвидатнішими істориками того часу були Геродот, якого називають «батьком історії», та Фукідід.
Багато наукових відкриттів належить ученим доби еллінізму. Слави найбільшого наукового центру елліністичного світу зажила Александрія. Тут було створено наукову установу, яка дістала назву мусейон (музей), що в перекладі означає «житло муз». При александрійському мусейоні постала й перша в історії людства бібліотека, якою могли користуватися і городяни, і мандрівники. Писали в той час або на папірусі, або на спеціально обробленій шкірі – пергаменті (від назви міста Пергам, де вперше стали виготовляти цей матеріал для письма). Дослідники твердять, що александрійська бібліотека налічувала понад 500 тис. рукописних книг.
Відомими вченими були Евклід з Александрії, автор математичної енциклопедії, та Архімед із Сиракуз – засновник кількох розділів фізики. Свою філософську школу мав також Діоген, яким захоплювався Александр Македонський.
Випишіть з тексту імена найвідоміших давньогрецьких філософів та вчених. Доберіть до кожного стислу характеристику.
Обговорюємо
Роздивіться фреску «Афінська школа» (1511 р.) із залу папського палацу у Ватикані роботи італійського митця Рафаеля Санті. У центрі зображення – постаті Арістотеля та Платона в оточенні учнів. Ліворуч угорі бачимо Сократа; а поруч – група з Піфагором. На передньому плані самотня фігура Геракліта. Спираючись на текст, спробуйте пояснити розташування видатних давньогрецьких філософів на фресці. Чим філософський світогляд відрізняється від міфологічного?
Досліджуємо
Прочитайте перекази про Сократа. Поміркуйте, якими буденними справами переймалися греки, які філософські та етичні проблеми їх турбували. Чи пов’язане виникнення філософії з особливостями грецького суспільства, що їх дослідники узагальнюють поняттям «суспільство дозвілля»? Які прикмети суспільного життя давніх греків сприяли зародженню науки?
Текст 1
До Сократа прибіг якийсь чоловік і схвильовано почав:
– Послухай, Сократе, я мушу тобі сказати, що твій приятель…
– Стривай, – урвав його філософ. – Спершу дізнаємося, чи те, що ти мені скажеш, просіюється крізь три сита.
– Три сита? – здивувався чоловік.
– Так, любий приятелю, крізь три сита! Перше сито – це правда. Ти переконаний, що все в твоїй розповіді правда?
– Я чув про це від… – ніяковіючи почав той.
– Так, так. Спробуймо друге сито. Це сито добра. Те, що ти мені хочеш сказати, напевно, добре?
– Мабуть, навпаки…
– Тоді випробуймо третє сито. Скажи, чи мені конче потрібно знати те, що тебе так схвилювало?
– Та ні…
– Тоді, – усміхнувся мудрець, – коли те, що ти хотів мені сказати, ні правдиве, ні добре, ані необхідне, то поховай його в собі й не переобтяжуй ні себе, ні інших…
Текст 2Один марнотрат, скаржачись, що йому завжди бракує грошей, запитав Сократа, де йому позичити чималу суму.
– Позич у себе, обмеживши свої витрати, – порадив філософ.
Пізнайкам
Перегляньте відеолекцію від науковиці Національного музею історії України. Поділіться в загальному колі відомостями про розвиток математичних знань у давніх греків та про те, як у грецьких полісах навчали математики. Що в розповіді зацікавило найбільше?
Наведіть кілька фактів з обговорюваних на уроці, які, на вашу думку, слугують переконливим підтвердженням думки істориків про те, що давньогрецька цивілізація є колискою цивілізації європейської.
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Доповніть перелік понять, назв, імен, важливих для теми уроку: Олімпійські ігри, П’єр де Кубертен…
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/WVgUKHV та виконайте завдання онлайн.
🏠 Скориставшись додатковими джерелами, підготуйте презентацію про виникнення однієї з наук та давньогрецьких учених, яким завдячуємо її розвитком.