§16. Культурні надбання Давнього Сходу
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації. Чим вражають зображені давньоєгипетські споруди? Що мали знати та вміти майстри, аби зводити такі будівлі? Як ви думаєте, навіщо давні єгиптяни споруджували гігантські статуї фараонів? Яку ідею вони втілювали?
1. Що відомо про майстерність будівничих Давнього Сходу?
Як ви вже переконалися, єгипетські будівничі були неабиякими вмільцями. Не менш вправними майстрами були й вавилонці. Щоправда, відомості про це бережуть давні легенди, бо найвеличніші їхні будівлі до нашого часу не збереглися.
За часів царя Навуходоносора II, який правив у 605-562 рр. до н. е., Нововавилонське царство, що відродилося після майже столітнього ассирійського поневолення, перетворилося на могутню державу Західної Азії. Утіленням його величі була столиця. Навколо Вавилону було зведено два ряди мурів із 360 сторожовими вежами. Парадний вхід у місто – величні Ворота богині Іштар (14 м заввишки, 30 м завширшки) – прикрашали рельєфні зображення биків, левів, єдинорогів і фантастичних звірів. Від цих воріт до дев’яностометрової Вавилонської вежі з храмом бога Мардука вела брукована Дорога процесій. Її ширина сягала 35 м. Через Євфрат було збудовано міст завдовжки 123 м і завширшки 5-6 м.
Грецькі мандрівники вагалися, що з тих споруд занести до списку чудес світу. Зрештою, таким дивом вони визнали висячі сади Семіраміди, споруджені за наказом царя Навуходоносора II для його дружини Амітіс, мідійської царівни, яка сумувала за рідною гірською країною. Схоже, цар дуже любив свою дружину, оскільки, вступивши на трон, засадив деревами та рослинами з далекої Мідії дах частини палацових і храмових будівель. На високі кам’яні виступи насипали ґрунт і висадили рідкісні екзотичні рослини з батьківщини царівни. Фасад чотириповерхового палацу пірамідальної форми був майже повністю захований за густою зеленню. Зі стін палацу струменіли водоспади, утворюючи навколо нього величезний ставок.
Сформулюйте за текстом запитання для обговорення в загальному колі, які починаються словами Хто? Що? Де? Коли? Чим? Як? Чому?
Обговорюємо
Прочитайте замітку. На яке джерело покликаються вчені, з’ясовуючи походження фразеологізму вавилонське стовпотворіння? Про яку легендарну споруду йдеться в біблійному переказі? Як ця легенда пояснює багатомовність світу? Яка роль писемних джерел для дослідження історії стародавнього світу?
Уживаним у сучасній українські мові є фразеологізм вавилонське стовпотворіння, який означає «шум», «галас», «метушню». Походить цей вислів зі Старого Завіту. Учені припускають, що в біблійній оповіді зведено дві давніші легенди про стародавній Вавилон: одна – про побудову міста й змішування мов, а друга – про побудову башти й розпорошення людей по всьому світі. Ось ця оповідь.
«…I була вся земля – одна мова та слова одні. І сталось, як рушали зо Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там. І сказали вони один одному: “Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!”. І стала цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно. І сказали вони: “Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі”. І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її. І промовив Господь: “Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити. Тож зійдімо і змішаймо так їхні мови, щоб не розуміли вони один одного”.
І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, – і вони перестали будувати те місто».
Легенда є однією з перших спроб пояснити появу багатьох мов і різних народів на землі. Є тут спроба пояснити і назву міста Вавилон. Хоч, як припускають мовознавці, значення «змішувати» у назві Вавилон з’явилося пізніше, первісно воно означало «Ворота бога».
2. Якими винаходами уславилися цивілізації Давнього Сходу?
Цивілізації Давнього Сходу уславилися здобутками в багатьох напрямах пізнання світу. Фінікійці, наприклад, мали найсильніший та найдосконаліший на той час флот, навчившися будувати кораблі із заокругленим корпусом, високою кормою та щоглою з прямокутним вітрилом. Вони склали списки надійних небесних орієнтирів і зберігали в таємниці морські шляхи та карти узбережжя. Для своїх таємних записів купці та мореплавці винайшли алфавіт, у якому кожен знак відповідав одному звукові, а комбінацією знаків записували слова. Фінікійський алфавіт складався з 22 знаків-літер. Від нього походять абетки всіх європейських мов.
У Фінікії відкрили секрет фарбування вовни в бузково-червоний і бузково-синій кольори. Фарба називалася пурпуром. Цей рідкісний барвник добували з берегових равликів; пурпурні тканини зберігали свіжість барви впродовж сторіч. З таких тканин шили одяг для царів і жерців. Вивезення фарбованої вовни до інших країн стало найвигіднішою справою для жителів Фінікії. Недарма грецька назва цього народу «фойнікес» означає «ті, що фарбують у бузковий колір». Фінікійцям ми завдячуємо й винайденням скла. Перше скло було непрозорим, але з нього можна було робити посуд і намистини.
До сьогодні ми користуємося досягненнями вавилонських математиків і астрономів, поділяючи коло на 360 градусів, годину – на 60 хвилин, а кожну з них – на 60 секунд. Учені використовували зикурати для спостережень за зірками. Вавилонські жерці складали гороскопи. Вони могли передбачити сонячні та місячні затемнення, створили календар, визначили знаки Зодіаку та встановили семиденний тиждень.
Ще одна країна, відкриттями й винаходами мешканців якої користуємося сьогодні, – Китай. Китайці, зокрема, винайшли папір, створили компас. Китайські астрономи першими помітили плями на Сонці. Вони описали 800 зірок, поділили небо на 28 зодіакальних сузір’їв. Важливим винаходом був перший у світі сейсмограф – прилад для визначення сили підземних поштовхів під час землетрусів.
Китайські математики знали десяткові дроби та дії з від’ємними числами. Високого рівня сягнула китайська медицина. Китайці відкрили лікувальні властивості багатьох трав. Чай вони споживали як ліки, що допомагають подолати втому та подовжують життя. Цілі трактати було написано про цілющі властивості женьшеню. Китайці використовували знеболювальні засоби, відкрили певні нервові центри та методи дії на них за допомогою масажу або вколювання (голкотерапії).
Китайці винайшли порох, який спочатку використовували для феєрверків під час урочистостей в імператорському палаці. Давній Китай знаменитий лаковими виробами, він є батьківщиною шовку.
Якими відкриттями збагатили людство давні фінікійці та китайці? Як ці досягнення характеризують цивілізації Давнього Сходу?
Досліджуємо
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар до них. Доберіть до кожного речення текстівки малюнок. Про які знання та вміння давніх єгиптян свідчить процес виготовлення матеріалу для письма?
Папірус – це трав’яниста рослина, різновид очерету, що росла на берегах Нілу. Стебла очерету нарізали смужками, які складали в декілька шарів навхрест, а потім пресували та висушували. Папірусні аркуші склеювали й скручували в згортки – робили сувої. Деякі з них мали довжину 40-50 м.
Пізнайкам
Перегляньте відеореконструкцію Давнього Вавилону. Спираючись на текст параграфа та відео, підготуйте розповідь про майстерність будівничих-вавілонців. Використовуйте в розповіді прикметники, які передають ваші враження від побаченого.
Поділіться враженнями про культурні надбання цивілізацій Давнього Сходу, продовживши речення: У матеріалах про культурне надбання Давнього Сходу мене найбільше вразило те, що…
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: папірус, фінікійський алфавіт.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/NCUWfuk та виконайте завдання онлайн.
🏠 Роздивіться зображення людей на різних єгипетських пам’ятках, поданих у матеріалах розділу. Сформулюйте на підставі цих ілюстрацій кілька правил, яких дотримувалися давньоєгипетські майстри.