§38. Кіммерія та Скіфія. Сармати
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації та прочитайте коментар. На підставі інформації про пам’ятки зробіть висновок про життя та побут скіфів.
Оскільки скіфи були кочовиками, вони не залишили після себе поселень. Єдиними пам’ятками їхнього життя є могили-кургани, облаштовані як підземні житла. У глибоких ямах з дерева споруджували кілька приміщень. Небіжчика ховали, убраного в найошатніший одяг, у коштовних прикрасах і зі зброєю, поряд ставили посуд з їжею та напоями. Поряд із господарем був і його бойовий кінь у спорядженні, а також раби. Зверху підземне житло перекривали дошками й насипали над ним курган. Що шанованішим був небіжчик, то вищий курган насипали над його могилою.
1. Хто такі кіммерійці і звідки про них відомо?
Кіммерійці – іранськомовний народ, який примандрував з Нижнього Поволжя в Причорноморські степи в IX ст. до н. е. й панував тут упродовж двох століть. Це перший народ на наших землях, назва якого відома. Найдавніша згадка про кіммерійців міститься в «Одіссеї» Гомера, а найдокладніша – у праці Геродота. Гомер називав кіммерійців «дивними доярами кобилиць і молокоїдами». Багаті на подробиці їхнього життя свідчення ассирійців та вавилонців.
Усі писемні згадки про кіммерійців пов’язані з воєнними походами. Наприкінці VIII – на початку VII ст. до н. е. кіммерійські загони пішли війною на держави Закавказзя та Малої Азії, здійснювали походи проти могутньої Ассирії. Джерела свідчать про перебування кіммерійців на ассирійській службі.
Військо кіммерійців складалося з рухливих загонів вершників. Основною їхньою зброєю був далекобійний лук. У ближньому бою вони застосовували залізні мечі завдовжки понад метр. Саме кіммерійці були першими з мешканців українського Степу, хто навчився виробляти залізо. Ось чому з ними пов’язано початок залізного віку на наших степових теренах.
Кіммерійці були першим кочовим народом на українських землях. Вони не будували постійних жител, а мандрували степом верхи на конях або в кибитках, запряжених волами. Основою їхнього господарства було конярство. Хоч якими непереможними воїнами здавалися кіммерійці, від другої половини VII ст. до н. е. їх підкорили племена скіфів.
Чому кіммерійців називають «воїнами-молокоїдами»? Про які події історії Західної Азії могли знати кіммерійці?
Попрацюйте з історичною картою на с. 175. Знайдіть річки Дніпро, Дністер, Чорне та Азовське моря. Використовуючи ці назви, визначте, яку територію заселяли кіммерійці. Проти яких держав вони воювали?
2. Що було характерним для скіфського та сарматського панування?
У Причорноморські степи скіфи примандрували зі степових районів Передкавказзя. Як і кіммерійці, вони були кочовиками, основою їхнього господарства було конярство. Так само мали скіфи неабиякий досвід походів у країни Західної Азії. Проте, наразившись на вперту відсіч, мусили змінити напрямок походів. Як і кіммерійці, скіфи були іранськомовними. Тож, підкоривши кіммерійські племена, швидко стали з ними одним народом.
«Кожен з них – кінний лучник», – писав про скіфів Геродот. Розкопуючи скіфські поховання, археологи найбільше знаходять залишків зброї. Це й не дивно, адже дві справи скіфи вважали благородними – догляд за худобою та війну. Скіфські воїни мали у своєму спорядженні мечі двох різновидів – короткі (для ударів колінням) та довгі, якими рубали. Скіфи вірили в надприродну силу мечів і використовували їх у магічних ритуалах. Уважають, що скіфи винайшли складний далекобійний лук, стрілу з якого вправний воїн міг послати на відстань понад 500 м.
Свою вояцьку вправність скіфи виявили в багатьох походах. Проте слави непереможних зажили після війни проти персів наприкінці VI ст. до н. е. «Раніше, ніж коли ми того зажадаємо, битися ми не будемо», – так відповіли скіфи перському царю Дарію І, який, прагнучи їх підкорити, привів у Причорноморські степи величезне військо. Та це військо не здолало скіфів.
Відбита перська навала сприяла піднесенню Великої Скіфії, а найвищого розквіту вона досягла в IV ст., за часів царя Атея. Він підкорив своїй владі всі скіфські землі від Дунаю до Дону, контролював грецькі міста Північного Причорномор’я та карбував власну монету. Про скіфську могутність тих часів свідчать царські кургани. Більшість із них виявлено в Нижньому Подніпров’ї, а найвідоміші – Чортомлик, Солоха, Гайманова Могила, Товста Могила.
Територію Скіфії, за свідченням Геродота, населяли скіфські та нескіфські племена. До скіфських племен давньогрецький історик зараховував власне скіфів (скіфів-кочовиків), царських скіфів, скіфів-орачів, скіфів-землеробів. На межі IV—III ст. до н. е. Скіфія занепала, а самі скіфи відійшли на південь, де створили нову державу – Малу Скіфію.
У II ст. до н. е. скіфів у причорноморських степах заступили іранськомовні племена сарматів. Античні автори розрізняли різноманітні угруповання сарматів: аорси, сіраки, роксолани, язиги, алани.
Запанувавши в українських степах, сармати упродовж шести століть змушували рахуватися з собою античний світ, атакуючи римські провінції в Подунав’ї та міста на узбережжі Чорного моря. Недарма римський історик Тацит писав, що коли з’являється сарматська кіннота, ніхто не може їй протистояти. Але в III ст. володарювання сарматів закінчилося. Спершу нищівного удару їм завдали ґоти – германські племена, які просунулися з Північного Заходу, а в другій половині IV ст. їх розгромили гуни – кочівники, які прийшли у степову Україну з Центральної Азії. Частина сарматів відійшла в гори Північного Кавказу та Криму, а частина залишилася на місцях кочовищ і долучилася до племінного союзу, рештки якого археологи вивчають як носіїв черняхівської культури.
Про панування сарматів в українських степах нагадують назви річок: Дністер – сарматське Данастр або Данаістр; Дніпро – Данапер.
Хто такі скіфи, який спосіб життя вони вели? Чому скіфи, підкоривши кіммерійців, швидко стали з ними одним народом? Що відомо про Велику Скіфію? Хто такі сармати та як склалася історична доля цього кочового народу?
На карті на с. 175 знайдіть території, які заселяли царські скіфи та скіфи-кочовики, скіфи-орачі та скіфи-землероби. Визначте місце розташування найвідоміших скіфських курганів. Спираючись на текст, назвіть території, на які пошири владу сармати. Коли це було?
Досліджуємо
Проаналізуйте документ за запитаннями: 1. Про яку подію йдеться у фрагменті джерела? 2. Чому скіфи не вступали у відкритий бій з персами? Чи мали перси шанс перемогти скіфів у Причорноморських степах? Запропонуйте своє тлумачення «дарунків» Дарію. 3. У чому цінність фрагмента джерела?
Після здобуття Вавилона Дарій вирушив у похід на скіфів… Швидко просуваючись із військом, скоро Дарій прибув до Скіфії, він натрапив там на обидві об’єднані частини скіфського війська і почав їх переслідувати, а вони уникали зустрічі з ним, тримаючись від нього на відстані одного дня шляху.
…Нарешті Дарій опинився у великій скруті. Скіфські царі довідалися про це й послали вісника з дарами до Дарія: птахом, мишею, жабою і п’ятьма стрілами. Перси спитали людину, що принесла ці дари, яке значення вони мають, але той відповів, що він одержав доручення лише передати їх і якнайшвидше повернутися. «Хай самі перси, – сказав він їм, – якщо вони розумні, зрозуміють, що означають ці дари».
Коли перси про це почули, вони почали міркувати. На думку Дарія, це означало, що скіфи піддаються й приносять землю і воду, і такий висновок він робив із того, що миша народжується із землі й годується тими самими плодами, що й людина, жаба перебуває у воді, птах дуже схожий на коня, а стріли означають, що скіфи складають зброю. Таку думку висловив Дарій, але зовсім протилежна до неї була думка Гобрія… Він зробив висновок про те, що дари означали таке: «Якщо, перси, ви не станете птахами і не полетите високо в небо, або мишами і не сховаєтеся в землю, або жабами і не пострибаєте в болота, то ви не повернетеся до себе, вас загублять оці стріли». Так перси витлумачили ці дари.
Обговорюємо
Прочитайте замітку та роздивіться ілюстрації. Яке враження справили на вас зображені пам’ятки? Чому серед них подано й знахідки з грецької колонії – міста Пантикапея? Порівняйте культурні досягнення скіфів та народів Західної Азії. У чому полягає істотна відмінність? Поміркуйте, чи можна твердити, що скіфські пам’ятки свідчать про контакти мешканців Степового Причорномор’я із грецькими колоністами. У чому цей контакт міг виявлятися?
Племена Великої Скіфії не мали писемності. Про їхній духовний світ довідуємося зі скіфських прикрас, посуду, а також із розповідей давніх греків. Посуд, зброю, прикраси скіфи оздоблювали сценками зі своїх міфів, легенд. Пам’ятки скіфської культури вирізняються неповторним «звіриним стилем», прикметою якого є майстерне зображення оленів, баранів, коней, барсів, левів, птахів, риб, фантастичних істот.
Ставили скіфи й кам’яні скульптури – навершя курганів. Із граніту, вапняку чи піщанику вирубували фігури, що віддалено нагадували людські. Іноді на них прорізували риси обличчя, руки, деталі одягу та зброї, проте ці зображення не мали портретних рис.
Пізнайкам
Перегляньте онлайн-екскурсію з Національного музею історії України. Поділіться в загальному колі враженнями про ті з експонатів музею, які справили на вас найяскравіше враження. Які деталі в розповіді екскурсовода допомогли вам краще уявити життя в українському Степу за часів панування скіфів?
Узагальніть свої уявлення про давні народи, про які довідалися на уроці, короткими реченнями, що містять відповіді на запитання Хто? Що? Коли? Звідки? Як?
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: кіммерійці, скіфи, сармати.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/OVgKHK8 та виконайте завдання онлайн.
🏠 Розв’яжіть хронологічну задачу.
Відомо, що похід перського царя Дарія І проти скіфів відбувся в 514 р. до н. е. Обчисліть, на який рік його царювання припав цей похід.