ВСТУП
§ 1. Історія стародавнього світу: хронологічні межі, лічба часу, історичні джерела
Міркуємо
Роздивіться ілюстрації. До яких різновидів історичних джерел належать зображені пам’ятки? Пригадайте, як називають найдавнішу епоху в історії людства. Як називають наступний період? Накресліть у зошиті лінію часу та розташуйте зображені пам’ятки в послідовності їх створення, уписавши відповідні номери. Обґрунтуйте свій вибір найдавнішої пам’ятки, та тієї, якою завершили послідовність.
1. Що вивчає історія стародавнього світу та які її хронологічні межі?
Ви вже знаєте, що аби орієнтуватися в розмаїтті подій минулого, історики для зручності поділяють історичний час на великі відтинки – періоди, або епохи (поділ на історичні періоди називають періодизацією). Щоб це зробити, учені беруть до уваги спільні ознаки в історії країн і народів,
події і явища, за якими один період відрізняється від інших.
В історії людства виокремлюють кілька епох: історію стародавнього світу, середньовіччя, новий і новітній часи. Цього навчального року ви вивчатимете історію стародавнього світу, яка охоплює час від початку розвитку людства до 476 р. – року падіння Західної Римської імперії.
Перший розділ курсу присвячено найдавнішим часам історії. Період від появи пралюдей до виникнення міст, держав і винайдення писемності називають первісною добою, або первісністю. Він тривав від близько 3 млн років тому до IV тис. до н. е. Наступні розділи присвячено історії Давнього Сходу, Давньої Греції та Давнього Риму. Це історія перших цивілізацій. Вона тривала від IV тис. до н. е. до 476 р.
Україна має багату історію, яка увібрала в себе надбання різних цивілізацій. Вона зазнала впливів зі Сходу, традиції якого принесли на наші землі скіфські племена. На ній позначився вплив Давньої Греції, яка засновувала міста в Північному Причорномор’ї та в Криму. Згодом на ці міста поширила своє панування Римська імперія. Так поступово в тісній господарській і культурній взаємодії формувався історичний простір України. Особливість нашої історії полягає в тому, що українські землі з давніх часів стали рідною домівкою для різних племен і народів.
Цивілізація (від латинського громадський, суспільний) – рівень розвитку суспільства, за якого постають міста, винаходять писемність, з’являються держави.
На підставі тексту заповніть таблицю.
| Розділ історії | Хронологічні межі | Що досліджує |
| Історія стародавнього світу |
Обговорюємо
Роздивіться пам’ятник Геродотові та прочитайте текстівку до ілюстрації. Чому людей здавна цікавило життя в минулому? Кого і чому називають «батьком історії»?
Пам’ятник давньогрецькому історикові Геродоту у Відні. Свою працю «Історія», яка поклала початок розвиткові науки про минуле людства, Геродот розпочав так: «Тут виклад дослідження… проведеного для того, щоб те, що зробили люди, згодом не забулося…».
Досліджуємо
Прочитайте уривок з джерела. Що довідуємося з праці Геродота про розвиток моральних уявлень? Як ви розумієте твердження Усе має свою історію? Що з уроків історії в 5 класі дізналися про те, як змінювалося місце людини в суспільстві, її права та обов’язки, світогляд, ставлення до інших та довкілля? На підставі яких джерел історики довідуються про це?
Ти здаєшся мені, Крезе, дуже багатим і царем над багатьма людьми, але назвати тебе щасливим я зможу лише тоді, коли довідаюся, що ти щасливо закінчив своє життя. Адже дуже багатий не є щасливішим від того, хто перебивається з дня на день, якщо багатому не судитиметься, маючи всі достатки, щасливо закінчити своє життя. Буває так, що незвичайно багаті люди зовсім нещасливі, а люди обмежені в достатках – щасливі. …Просто неможливо, будучи людиною, мати все те, про що я сказав, жодна країна не може все це забезпечити. (Геродот. Історії в дев’яти книгах. Книга 1:
Кліо. Київ, 1993. С. 21–22).
2. Яку роль відіграє хронологія в дослідженнях найдавніших періодів історії людства?
З п’ятого класу ви вже знаєте, що, досліджуючи минувшину, учені-історики раз по раз відповідають на запитання: коли відбувалася та чи та подія? Визначати точний час певної події, тобто її дату, допомагає хронологія – наука, що вивчає способи обчислення часу. Також ви пам’ятаєте, що відлік років від певної події називають літочисленням.
В історії стародавнього світу йдеться про події, що відбулися до нашої ери та в перші п’ять століть після Різдва Христового. У літочисленні до н. е. так само користуємося століттями, тисячоліттями. Століття до н. е. – це так само сто років, проте порядок відліку змінюється, тобто роки до н. е. на лінії часу розташовуємо справа наліво, а роки н. е. – зліва направо. Наприклад, наступним за 33 р. до н. е. буде 32 р. до н. е.; 476 р. до н. е. – це перша половина V ст. до н. е., а 476 р. н. е. – друга половина V ст. н. е. Для подій нашої ери можна не вказувати скорочення «н. е.» на письмі та опускати слова «нашої ери» під час усної відповіді.
Відмінність лічби років до н. е. від н. е. полягає в тому, що початкові роки – це роки з нулями, а кінцеві – роки на 1. Так, друге століття починається в 200-му році, а закінчується в 101-му році. Відповідно перше століття до нашої ери починається в 100-му році й закінчується в 1 році. Отже, початкові роки століть до н. е. – це 1900… 400, 300, 200, а роки 1801… 301, 201, 101 – це останні роки століть.
Пригадайте з уроків у 5 класі, для чого слугує лінія часу. Чим подібне і чим відрізняється обчислення років у нашій ері та до нашої ери? Де на лінії часу розташовуються роки до нашої ери? Розв’яжіть хронологічні задачі, зробивши потрібні записи на лінії часу:
- Цар Хаммурапі царював 42 роки. У якому році закінчилося його правління, якщо воно розпочалося в 1792 р. до н. е.?
- Перси взяли Вавилон у 539 р. до н. е. Скільки років минуло від тієї події?
Пізнайкам.
У розрахунках інтервалу часу між двома подіями, одна з яких відбулася до н. е., а друга – у н. е., часто трапляються помилки. Наприклад, 1937 р. в Італії та Німеччині урочисто святкували 2000-ліття першого імператора Римської імперії Октавіана Августа (він народився в 63 р. до н. е.), хоч насправді це вшанування мало відбутися в 1938 р. Так вийшло тому, що не всі знають, що в хронології немає «нульового» року. Тож 1 р. до н. е. безпосередньо прилягає до 1 р. н. е., а число років до н. е. зростає в міру віддалення в минуле, однак місяці, числа в них і дні тижня рахуються так само, як і в роках н. е. Отже, межа між 1 р. до н. е. і 1 р. н. е. – «мить», що розділяє 31 грудня 1 р. до н. е. і 1 січня 1 р. н. е.
Як історія стародавнього світу пов’язана з іншими історичними науками, про які довідалися на уроках у 5 класі?
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: історія стародавнього світу, літочислення, ера, наша ера, до нашої ери, джерела з історії стародавнього світу, «батько історії».
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/qVgg9Pt та виконайте завдання онлайн.
🏠 Перегляньте відео з Національного природничого музею в Парижі. Що найбільше вразило в ньому? У невеликому есе поділіться міркування про те, чому вчені прагнуть дослідити історію планети Земля. Яка роль у цих дослідженнях належить історикам?