§7. Форми організації первісних спільнот
Міркуємо
Роздивіться реконструкцію Чатал-Гуюка – одного з найбільших серед перших міст. Які особливості забудови міста привертають увагу? Поділіться припущеннями, що визначало життя його мешканців. Що вплинуло на виникнення та забудову перших міст?
1. Яким було первісне суспільство?
Людське життя за найдавніших часів було пов’язане з природою. Щоб вижити, доводилося долати природні небезпеки, а це вимагало спільних зусиль. Пралюди мусили об’єднуватися, налагоджувати життя в гурті. Першим таким гуртом, як припускають, було первісне стадо. З появою людини сучасного типу людське суспільство невпинно розвивалося. Мисливці-кроманьйонці жили громадами з 25-40 осіб, що складалися з родичів, представників 5-7 сімей, які разом працювали та мали спільне майно. Дослідники називають такі колективи родовими громадами.
Рід – об’єднання людей, які мали спільного предка.
Якими були правила, що регулювали життя громади, учені можуть лише припускати. Уявлення про ці правила втілено в понятті матріархат – так називають суспільний лад, у якому родовід вівся за жіночою лінією. Це пов’язано з тим, що за умов привласнювального господарства жінці належала провідна роль у піклуванні про дітей та облаштуванні повсякдення. Керували громадами досвідчені члени роду – старійшини.
Нові умови життя, пов’язані з виникненням землеробства та скотарства, а саме: осілість, обробіток землі, вирощування худоби – поступово змінювали спосіб життя людей. Територію, що належала родові, ділили на дві частини: одну складали оброблювані ділянки, другу – угіддя, де випасали худобу, ловили рибу, полювали, збирали плоди, заготовляли сировину для будівництва та виготовлення знарядь праці тощо. Саме рід визначав обсяг господарських робіт – розчищення ділянок від лісу, освоєння нових земель тощо. Обробіток землі, вирощування врожаю були під силу окремій сім’ї. Їй належав і зібраний врожай. Так, у межах громади та роду дедалі більшої ваги набувала сім’я. Поступово об’єднувальною основою колективу, окрім кровної спорідненості, стає й територіальне сусідство. Незабаром на зміну колективу кровних родичів приходить територіальна (сусідська) громада.
У територіальній громаді роль окремої сім’ї ще більше зростає. Саме за тих часів сім’ї стали вести окремі господарства й мешкати окремо та самостійно. В умовах відтворювального господарства, винайдення способу оброблення металів, удосконалення знарядь праці з’явилися можливості не тільки для врізноманітнення харчів, а й для отримання їхнього надлишку – додаткового продукту. Унаслідок цього відбувається розшарування населення: з’являються заможні й бідні члени громади, тобто виникає майнова нерівність. Поступово слабшими ставали родинні зв’язки. Натомість громади охоче приймали до свого складу чужинців – умілих ремісників або вправних воїнів. Провідна роль у житті громади стала належати чоловікам. Такий суспільний лад учені називають патріархатом.
Чому думки вчених про форми організації первісних спільнот мають характер припущення? Як ви думаєте, як розподілялися обов’язки в таких громадах між чоловіками та жінками, дорослими та дітьми? Чому майнова нерівність виникає на певному етапі розвитку суспільства? На чому ґрунтуються уявлення про матріархат та патріархат?
Досліджуємо
Роздивіться схему та поміркуйте, як змінилася орна ділянка в сусідській громаді порівняно з родовою. У родовій громаді угіддя для випасання худоби були спільними. Чи змінився такий стан речей за сусідської громади? На які ще відмінності ви звернули увагу?
На підставі тексту та схеми укладіть порівняльну таблицю найдавніших людських спільнот.
|
Родова громада |
Сусідська громада |
|
3 кого складалася |
|
|
Як розподіляли обов’язки та вели господарство |
|
|
Хто очолював і які мав повноваження |
|
|
Якою була роль окремої сім’ї |
|
2. Як була організована влада за первісних часів?
Розвиток землеробства, скотарства та ремесла зумовив обмін продуктами й виробами між громадами. Вони почали боротися за землі, пасовиська, поклади корисних копалин. Це призводило до збройних сутичок: перемагали ті, хто мав кращих воїнів. Під час конфлікту озброєні загони очолював вождь – людина, яка могла згуртувати людей для захисту спільних інтересів, мала авторитет, щоб керувати боєм.
У мирний час життям спільноти керували збори громади та рада старійшин. Саме збори, які складалися з чоловіків-воїнів, обирали вождя. Рада старійшин відігравала роль охоронця родових звичаїв і керувала життям громади. Старійшини скликали народні збори з приводу важливих подій (війни, переселення, установлення правових та культових норм). Із вождів та старійшин різних громад формувалася знать – прошарок родової верхівки, представники якої прагнули закріпити своє становище, спираючись на релігійні уявлення. Старійшини, які керували обміном і нагромадженням запасів, отримували як винагороду додаткові земельні наділи та продукти. Для обробітку цих наділів їм дозволяли використовувати працю військовополонених і збіднілих членів громади. Так поглиблювалася нерівність між членами громади.
Споріднені за спільністю мови, території та способу життя громади об’єднувалися в племена. Об’єднання кількох племен називають союзом племен. Плем’я мало свій центр, де зосереджувалося ремісницьке виробництво, відбувався обмін продуктами та виробами, зберігалися запаси продовольства. Такий центр поступово перетворювався на укріплене поселення – городище, згодом – місто. Тут проводили збори, збиралася рада старійшин, перебував вождь.
Поміркуйте: хто з’явився раніше – багаті чи знатні люди. Чому вчені переконані, що нерівність властива будь-якій людській спільноті? Як сусідська громада посприяла виникненню перших держав? Які відомості про первісне суспільство, владу за первісних часів, найдавніші міста засвідчені археологічними знахідками, а які ґрунтуються на припущеннях?
Укладіть перелік понять, які відбивають історію суспільних відносин. Розташуйте ці поняття на лінії часу відповідно до припущень учених, як розвивалося суспільне життя.
Обговорюємо
Прочитайте замітку, порівняйте текст з ілюстраціями, які подано в рубриці «Міркуємо», та проаналізуйте схему. Чому рівень розвитку людського суспільства, який учені називають цивілізацією, визначають за сукупністю ознак? Як ви думаєте, чи знали мешканці Чатал-Гуюка писемність? А мешканці трипільських поселень?
Найбільшим із перших міст був Чатал-Гуюк, розташований на території сучасної Туреччини. Припускають, що поселення виникло наприкінці VII тис. до н. е. Його мешканці вирощували більше десятка видів рослин (серед яких пшениця, ячмінь, горох), займалися також тваринництвом – розводили здебільшого овець. У житлах робили лежаки та лавки з глини. Знали в Чатал-Гуюку й кераміку. Вулиць у місті не було – у будинки потрапляли крізь отвір у пласкому даху, а на дах – знадвору по драбині. Місто не мало оборонних споруд: захистом слугував суцільний мур, який утворював зовнішні стіни. Чатал-Гуюк та інші «неолітичні» міста, що їх розкопали археологи, дають підстави вважати, що їхні жителі майже досягли рівня цивілізації.
На підставі обговорення та відео, рекомендованого в рубриці «Пізнайкам», напишіть невелику замальовку про життя в Чатал-Гуюку.
Пізнайкам
Перегляньте відеореконструкцію поселення Чатал-Гуюк. Якими деталями про життя мешканців протоміста збагатило вас відео?
Які з питань, що їх обговорювали на уроці, зацікавили вас найбільше? Чому?
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: первісне стадо, рід (родова громада), плем’я, вождь, рада старійшин, матріархат, патріархат.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/KVgjs2U та виконайте завдання онлайн.
🏠 Найдавніші часи образно називають «дитинством людства». Обґрунтуйте або спростуйте доречність такого вислову в есе про розвиток людського суспільства.