Напишіть вільне есе за вправою 4 на тему «Руки рідної землі, які тримають мене». Використайте різні за значенням сполучники.
Варіант 1
Рідна земля – це не просто місце, де я народився. Вона тримає мене своїми руками любові та турботи. Інколи здається, що це руки калини біля мого вікна, а інколи – липи біля воріт. Вони не дають забути про дім, адже тут мої друзі й рідні. Коли я далеко, мені хочеться повернутися, бо тут тепло й затишно. А ще рідна земля тримає спогадами про дитинство: як ми з дідусем садили дерева, як бігав босоніж по траві. І навіть коли буває важко, вона підтримує, щоб я не зупинявся. Її руки – це любов, що ніколи не зникає.
Варіант 2
Мені подобається моя земля, бо тут я живу. І тут мої друзі, й школа. Коли я йду полем, бачу траву та квіти. Мені здається, що земля ніби тримає мене за ноги, щоб я не йшов далеко. Але інколи хочеться поїхати кудись. А потім згадую бабусин сад і річку біля дому. Чи можна таке забути? Земля добра, хоч іноді я не думаю про це. Але вона завжди зі мною, як мама поруч.
Варіант 3
Рідна земля для мене – це не просто місце, де я живу, а цілий світ спогадів, тепла й любові. Вона тримає мене ніжними руками, як мама тримає дитину, щоб захистити від негараздів. Коли я йду польовою стежкою, мені здається, що земля ніжно торкається моїх ніг, не дозволяючи забути про дім. Під вікном росте калина, а біля воріт – липа, які ніби вітають мене щоранку. І навіть якщо я буваю далеко, у серці живе бажання повернутися, бо тут усе таке рідне та знайоме. Поле пшениці, що хвилюється на вітрі, нагадує про бабусині казки, які вона розповідала мені вечорами. Але найбільше мене тримає любов до близьких, адже саме вони наповнюють мою землю теплом. Хоч іноді хочеться поїхати у великі міста, серце все одно повертає додому. Не тільки природа, але й спогади дитинства не дають забути цей край. Тому що рідна земля – це частинка мене, і її руки завжди підтримують у важкі хвилини. Вони ніжні, теплі, як сонячне проміння, та міцні, наче коріння старого дуба. Рідна земля завжди зі мною, аби нагадати: хоч світ і великий, дім – найближчий серцю.
Варіант 4
Рідна земля для мене – це мій дім, де я народилася і живу. Тут усе знайоме: поле, а за ним ліс, річка та стежка до школи. Коли я йду на прогулянку, здається, що земля тримає мене, щоб я не забула її тепло. Я люблю сидіти під липою, бо вона нагадує про бабусині казки. Але найбільше мені подобається калина під вікном, яка цвіте навесні. І навіть якщо я поїду далеко, серце все одно буде тут. Рідна земля для мене важлива, адже тут мої друзі, рідні й спогади. Хоч іноді хочеться побачити нові місця, все одно дім найрідніший. Руки землі – це не тільки дерева та квіти, але й люди, які мене люблять. Тому що саме вони роблять це місце особливим і дорогим моєму серцю.