§29. Держава Александра Македонського
Міркуємо
Роздивіться ілюстрацію. Поміркуйте, хто із зображених – Александр, а хто – Дарій III. Якими рисами наділив художник суперників? Як гадаєте, які якості цінували за античних часів у воїнах і полководцях? Які засуджували та зневажали? Чи втратили ці уявлення актуальність для нашого часу? Чому?
1. Як відбувався Східний похід Александра Македонського?
Навесні 334 р. до н. е. Александр Македонський на чолі війська рушив у похід проти Персії (цей похід ще називають Східним). Тоді йшлося про відвоювання в персів Малої Азії. Малоазійські сатрапи, які підкорялися Дарію III, вирішили дати бій Александрові біля річки Гранік, що впадає в Мармурове море. Битва відбулася в 334 р. до н. е. Перська армія зазнала розгрому, тож Александр рушив до малоазійських грецьких міст.
Наступна битва відбулася біля міста Ісс. Військо персів налічувало приблизно 130 тис. вояків проти 30-40 тис. армії Александра. Однак у найвідповідальніший момент Дарія III охопила паніка. Долю битви визначила втеча царя. У полон потрапили мати, дружина й дві доньки Дарія.
Після перемоги Александр рушив на південь. Спочатку він підкорив Сирію та Фінікію. Найскладнішою для війська Александра виявилася облога Тіра. П’ять місяців (січень-травень 332 р. до н. е.) трималися мешканці міста. Тільки засипавши протоку, що відділяла острів, на якому стояло місто, від берега, грекомакедонці змогли захопити його.
І знову Александр рушив не на схід, а на південь – до Єгипту. Він звільнив цю державу від перського панування – македонського правителя в Єгипті зустріли як визволителя. Тут він заклав нове місто, яке назвали на його честь Александрією. Потім з невеличким загоном особистої охорони полководець пішов на захід від Нілу, у пустелю до оазиса Амона. Жерці бога Амона проголосили Александра сином Амона, тобто богом і фараоном, – тільки так народи Сходу могли визнати його законним правителем.
Навесні Александр рушив далі. Дарій III також готувався до битви. Біля селища Гавгамели (територія сучасного Іраку), 1 жовтня 331 р. до н. е. відбулася одна з найбільших битв давнини. Армія персів була вдвічі чисельніша за македонську, проте перси зазнали нищівної поразки. Як і в битві біля м. Ісс, Дарій III утік з поля бою, зупинившись у столиці Мідії. Александр тим часом без бою захопив Вавилон. Потім македонська армія взяла столицю Персії Сузи, а також резиденцію перських царів – місто Персеполь. Дарій III цього разу врятувався втечею до Парфії, проте дорогою його вбили його ж воєначальники.
Де і коли відбулася перша битва Александра з персами в Східному поході? Як було завойовано Сирію, Фінікію та Єгипет? Які воєнні дії призвели до загибелі Перської держави?
Обговорюємо
Прочитайте уривок з джерела й замітку та поділіться міркуваннями про причини популярності Александра Македонського. На підставі Тексту 1 (з твору Плутарха), у якому описано події, що передували битві під Гавгамелами, поміркуйте, чому Александр учинив саме так, адже міг, скориставшись порадами своїх воєначальників, напасти на персів зненацька. Про які риси вдачі Александра свідчить наведений уривок? Як характеризує Александра переказ, покладений в основу Тексту 2?
Текст 1
Дарій вишикував своїх воїнів у бойовий порядок і всю ніч, в оточенні солдатів зі смолоскипами, об’їздив їхні ряди. До ранку, змучені безперервним напруженням, перські воїни ледве трималися на ногах.
Александр не хотів починати битву одразу. Після тяжкого переходу людям потрібно було дати відпочинок, і цар, упевнений, що перси не зійдуть з обраного місця, наказав своїм воїнам розташовуватися на ніч неподалік перських позицій.
Македонські полководці з жахом дивилися на величезну рівнину, звідки, як шум хвиль, долинав гомін голосів. Рівні ряди перських вогнищ починалися зовсім поряд і тяглися вдалину, наскільки сягав погляд. Налякані чисельністю ворожого війська, полководці на чолі з Парменіоном благали Александра, якщо вже він вирішив давати бій тут, негайно напасти, не чекаючи ранку, скориставшися темрявою. «Я не краду перемог!» – відповів Александр та, відпустивши наближених, заснув міцним сном.
Текст 2
За легендою, Александрові Македонському доповіли про дивакуватого філософа Діогена, який з доброї волі відмовився не тільки від розкошів, а й від звичайних побутових вигод, жебракував, а за житло обрав просту діжку. Зацікавлений розповідями, Македонський захотів познайомитися з філософом. Зустріч відбулася. Поспілкувавшись, цар запитав, що він може зробити для Діогена. «Не затуляй мені сонце!» – відповів філософ.
Оберіть один з крилатих висловів, які приписують Александрові Македонському. Поясніть, про які риси вдачі цього історичного діяча він свідчить.
- Філіппові я зобов’язаний тим, що живу, а Арістотелеві тим, що живу гідно.
- Батько не залишив мені нічого, що я міг би завоювати!
- Якщо б я не був Александром, я хотів би бути Діогеном.
- Не можуть існувати два сонця на небі та два володарі на землі.
- Доля царів – робити хороше, а чути погане.
Досліджуємо
Попрацюйте з історичною картою «Держава Александра Македонського» (знайдете її на форзаці підручника). Порівняйте територію Македонії з територією держави, утвореною після походів Александра. Якої країни на заході та річки на сході сягали межі держави Александра Македонського? Які водойми на півночі та на півдні омивали її? Яка битва відкрила греко-македонському військові шлях у глиб Малої Азії? Де відбулася битва, після якої Александр здійснив похід на Сирію, Фінікію та Єгипет? Де відбулася вирішальна битва, що призвела до падіння Перської держави?
2. Якою була держава Александра Македонського та як склалася її доля?
Після смерті Дарія III Александр став спадкоємцем його держави. Відтепер він вимагав до себе шани як до богообранця, адже перебрав на себе владу, якої до нього не мав жоден з правителів. Цар, зокрема, хотів, щоб усі перед ним падали на коліна згідно зі східним обрядом. Греків і македонян такі вимоги дратували й обурювали. Тож цар мусив шукати підтримки серед місцевої верхівки. У колишніх сатрапіях були залишені місцеві правителі, але їхню діяльність контролювали намісники Александра. Цар наказав карбувати нові срібні монети. Було побудовано нові міста (понад 30), майже всі вони були названі на честь Александра.
У 327 р. до н. е. Александр вирішив дійти до «краю землі» – Індії. Наступного року на березі річки Гідасп (східна притока Інду) він переміг військо місцевого царя Пора, яке використовувало бойових слонів. Ця битва була останньою великою битвою македонського царя в Східному поході. Втрати македонської армії були відчутними, складний перехід у тропічних джунглях і запекла боротьба індійців за свою землю вкрай виснажили стомлену армію, яка відмовилася йти далі. На цьому Східний похід Александра було завершено. У 323 р. до н. е., розробляючи плани наступного походу, Александр захворів і невдовзі помер.
Чому державу, створену внаслідок Східного походу Александра Македонського 334-324 рр. до н. е., називають імперією? Припустіть, якими могли бути причини її швидкого розпаду.
Пізнайкам
Перегляньте відео. Поділіться в загальному колі новими деталями про перебіг воєнних операцій Александра Македонського та про його заходи з організації життя в імперії.
Що в матеріалах уроку вразило найбільше? Який історичний урок з епохи Александра Македонського вважаєте найважливішим для сучасного світу?
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: греко-перські війни, імперія Александра Македонського.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/eVgRjmt та виконайте завдання онлайн.
🏠 Підготуйте опис профілю Александра Македонського для сторінки в Instagram або Facebook.