§23. Давньогрецький поліс
Міркуємо
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте текстівку. Поділіться припущеннями, яке призначення мала зображена споруда. Як наявність таких споруд характеризує суспільне життя? Чи будували подібні споруди в державах Давнього Сходу? Як ви думаєте, чому?
1. Що визначало розвиток грецького суспільства?
Вам уже відомо, що впродовж ХІ-ІХ ст. до н. е. в історії Греції тривав гомерівський період. У цей час панували родоплемінні відносини, а найважливіші питання громади, як-от оголошення війни чи укладання миру, розв’язували на народних зборах. Дрібніші справи залагоджували старійшини. Вони, наприклад, визначали час переділу земельних ділянок. Здебільшого такі переділи відбувалися один раз на рік. У громаді кидали жереб, і кожна сім’я отримувала у своє розпорядження наділ. Але частина членів громади вже не мала змоги вести власне господарство на такому наділі. Найчастіше вони наймалися до заможних господарів або до родової знаті. Верхівка громади (старійшини, військові вожді) іноді називала себе аристос – «найкращі».
Зрозуміло, що влада верхівки посилювалася в період воєнних випробувань. Під час війни громада збирала народне ополчення, яке очолював вождь. Поступово голос аристократів став вирішальним і на народних зборах. Простолюд, вільне населення, наділене громадянськими правами, називали демос, що в перекладі з грецької означає «народ».
У поемах Гомера, з яких довідуємося про ті часи, є згадка й про рабів. В аристократів могло бути до 50 рабів, і ставилися вони до них назагал непогано. Греки-дорійці вважали раба неповноправним членом своєї родини. Рабів не допускали до роботи на землі, тому їх використовували здебільшого в домашньому господарстві та як пастухів. Такий різновид неволі називають домашнім рабством. Отже, визначальною рисою суспільного розвитку Греції тих часів була поява двох груп населення, які мали різні інтереси, – аристократів і демосу.
Період VIII-VI ст. до н. е. в історії Греції називають архаїчним (від давньогрецького «архайо» – давній). Саме на той час припадає зародження грецької державності у формі поліса. Особливість цього періоду полягає в тому, що вся придатна для землеробства земля, угіддя й природні багатства вважалися власністю громади. Власність на землю була основною умовою набуття в Давній Греції прав громадянина. На відміну від безправних членів громад Єгипту, Шумеру, Вавилону та Індії, земля та господарство на ній давали грекам незалежність від влади. Усі громадяни були членами ополчення, що бралося до зброї за військової загрози. Найвища влада в полісі належала народним зборам, брати участь у яких могли лише громадяни. Кожен поліс мав свої органи влади. Наявність громадянських прав – основна відмінність Греції від східних цивілізацій.
Громадянин – людина, яка має права, визначені законом, і виконує обов’язки перед державою.
Поліс (з грецької – громада, місто) – спільнота громадян.
Тиранами греки називали вождів, які встановлювали одноосібну владу, поваливши силою зброї попередню. Отже, тиранія – це влада тирана.
У VIII-VII ст. до н. е. зменшилася роль аристократії як військової сили, з’явилися перші писані закони. Тож у демосу стало більше можливостей обстоювати свої права. На народних зборах тепер можна було обрати лідера, наділити його владою для переділу землі, ухвалення нових законів тощо. Таких людей у Греції називали тиранами. Траплялося, що тирани, намагаючись утримати владу назавжди, вдавалися до сили. Тоді вони втрачали підтримку народу: їх могли або вигнати, або вбити.
У чому особливість давньогрецької держави? Яку роль у полісному суспільстві відігравали тирани? У чому найістотніша відмінність давньогрецького поліса від східних цивілізацій?
Обговорюємо
Прочитайте замітку. Про які значення слова «поліс» довідалися? Як ці значення пов’язані з розвитком державотворчих процесів у Давній Греції?
Поступово центри полісів дедалі більше ставали схожими на міста. Їх, як і раніше, називали полісами. Саме цю назву було використано для нової форми держави. Щоправда, через подібність слів на позначення міста та держави всі грецькі держави почали помилково називати містами-державами. Згодом учені помітили, що греки, вживаючи назву «поліс» щодо міста і щодо держави, надавали їм неоднакового значення. Коли їм потрібно було сказати: «У нашій державі багато міст», вони використовували слово «поліс» тільки один раз – у значенні «держава».
На підтвердження того, що саме громади мали вирішальне значення для розвитку державності в Давній Греції, слугують історичні факти. Наприклад, Спарта взагалі не була містом (це сукупність п’яти сіл), Афіни за класичної доби складалися з двох міських центрів – Афін і Пірей. Відомо й про утворення, які взагалі не мали міських центрів, але елліни вважали їх державами.
Досліджуємо
Прочитайте уривки з «Іліади», у яких описано перебіг народних зборів. Дайте відповіді на запитання: 1. Навіщо скликали народні збори? Хто їх скликав? Хто брав участь у цих зібраннях? 2. Які деталі в тексті свідчать про те, що всі учасники народних зборів мали право вільно висловлювати свою думку? На підставі уривків з джерел та матеріалів уроку обґрунтуйте висновок істориків про те, що саме в добу античності зародилася демократія та сформувалася ідея поваги до особистості.
- Дев’ять носилися днів над табором стріли божисті.
А на десятий людей Ахілл став на раду скликати… - Сходитись всі почали, і, коли вже на площу зібрались,
Раптом з’явивсь перед ними і мовив Ахілл прудконогий:
«Видно, таки доведеться, Атріде, по довгих блуканнях
Нам повертатись додому, якщо ми уникнемо смерті… - Так він промовив і сів; тоді з-поміж зборів народних
Встав Калхас Фесторід, цей птаховіщун найславніший…
Сповнений намірів добрих, озвавсь він і став говорити… - Так він промовив і сів; і тоді з громади підвівся
Син Атреїв, герой, Агамемнон широкодержавний,
Гнівом охоплений; серце у грудях чорної люті
Сповнилось; полум’ям грізним очі його заіскрились…
2. Якими були права та обов’язки громадян поліса?
Кожен грецький поліс мав власні традиції у розбудові держави. Проте спільним для всіх було те, що громадянами держави могли бути лише власники земельних наділів. Володіння землею наділяло греків правами, але й накладало певні обов’язки.
До обов’язків громадян належало боронити землю. Тож захист держави і служба у війську стали усвідомленим вибором еллінів у всіх грецьких полісах. Потреба захищати землю вплинула на організацію війська: на заміну народному ополченню прийшла фаланга – вишикувані в згуртовані лави важкоозброєні землевласники.
Усі грецькі поліси важко перерахувати. Крім Еллади, поліси існували в грецьких колоніях на узбережжях Чорного та Середземного морів. Найбільше їх було в Італії та на острові Сицилія, тому елліни називали цей район Велика Греція. Там державним осередком було оточене стінами місто – з торговельним майданом – агорою, храмом на честь бога – покровителя міста, різноманітними будинками тощо. Навколо міста селилися землероби та пастухи. Уся придатна для землеробства земля, угіддя й природні багатства вважалися власністю громади і називалися хорою. Тому до колоній застосовують термін «місто-держава».
Як у давньогрецькому полісі формувалося право приватної власності? Як це право пов’язане з громадянськими правами та обов’язками? Чому громадян поліса характеризують як людей, які голосують і воюють?
Пізнайкам
Перегляньте відео з фрагментом лекції про грецький поліс. Чому професор історії назвав свою лекцію «Поліс – це ти»? У чому, на думку дослідника, полягає значення грецького поліса для розвитку європейської цивілізації? Як грецький поліс забезпечував економічну та політичну свободу громадян?
🏠 За матеріалами уроку наведіть факти, які доводять, що чимало явищ сучасного життя в демократичних державах сягають своїм корінням часів Давньої Греції.
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: поліси (міста-держави), демократія, демос.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/cVgzbe5 та виконайте завдання онлайн.
Скориставшись інтернетом, підготуйте повідомлення про життя в одному з грецьких полісів (за назвами, згаданими в параграфі).