§56. Давні слов’яни на теренах України
Міркуємо
Роздивіться ілюстрацію та прочитайте коментар. До пам’яток якого давнього народу подібні зображені пам’ятки зі слов’янського скарбу? Про що це свідчить? Як характеризує розвиток слов’ян наявність у їхньому скарбі коштовних речей?
Мартинівський скарб – один з найвідоміших слов’янських скарбів, знайдений у 1907 р. в селі Мартинівка на Черкащині. У ньому було виявлено 116 срібних виробів вагою понад 3 кг. У скарбі – посуд, прикраси, елементи оздоблення чоловічого та жіночого одягу, що, за припущеннями дослідників, належали антському дружиннику (воїну). Серед предметів скарбу були речі й візантійського походження.
1. Хто такі слов’яни та якою була їх участь у Великому переселенні народів?
У вир Великого переселення народів потрапили й давні слов’яни. Слов’яни – предки сучасних європейських народів, зокрема й українського, які з’явилися протягом II—І тис. до н. е. на лісистих просторах від Вісли до Дніпра. Ці терени дослідники називають прабатьківщиною слов’ян, а самих слов’ян – автохтонами, тобто корінними жителями цієї місцевості.
Слов’яни – велика група європейських народів. Усталений поділ слов’ян на східних (українці, білоруси, росіяни), західних (поляки, чехи, словаки, лужичани) і південних (болгари, македонці, хорвати, словенці, боснійці, чорногорці, серби).
Речові пам’ятки давніх слов’ян мають свої особливості. Протягом тисячолітньої історії становлення слов’янства вони змінювалися.
Та в найзагальніших рисах усе-таки подібні між собою. Поселення давніх слов’ян розташовувалися групами на близькій відстані одне від одного на схилах річок. За житла в них правили напівземлянки або землянки із плетеними чи складеними зі зрубаних стовбурів стінами і вогнищем, а від V ст. – з кам’яною піччю на долівці. Померлих одноплеменців праслов’яни та слов’яни здебільшого спалювали. Керамічні вироби ліпили руками, без допомоги гончарного круга, зрідка оздоблюючи різними візерунками. Своєрідними були також знаряддя праці слов’ян та їхні прикраси. До V ст. слов’янські пам’ятки входили до складу археологічних культур поряд із пам’ятками інших народів.
У III ст. на території України за участю слов’янських племен виникла черняхівська культура, яка охопила землі між Прип’яттю і Десною на півночі та Чорним морем і Дунаєм на півдні. Поряд зі слов’янами її творили племена готів, скіфо-сарматів, фракійців тощо. Власне слов’янські археологічні культури в лісостеповій частині Південно-Східної Європи постали в V-VI ст.
Мешкаючи на територіях, віддалених від осередків тогочасної європейської історії, і не маючи власної писемності, слов’яни досить пізно потрапили на сторінки книжок. Найдавніші свідчення про них належать римським історикам І—II ст. Плінію Старшому, Тациту й александрійському географові Птолемею (II ст.). Усі троє називали слов’ян венедами й розповідали про них як про окремий народ, що мешкав на схід од Вісли. Докладніше розповідають про слов’ян джерела VI ст. й наступних століть. Велику увагу їм, приміром, приділив автор історії готів Йордан. Він, зокрема, писав, що «венеди походять від одного кореня і сьогодні відомі під трьома назвами: венедів, антів, склавинів…». За Йорданом, венеди мешкали в басейні Вісли, анти – у Подніпров’ї, склавини – між Дністром і Дунаєм.
У IV ст., коли остготи остаточно утвердилися в причорноморських степах, їхня держава об’єднала народи, що жили на тих землях, у тому числі й слов’ян-венедів. Їх підкорив, як свідчить Йордан, король Германаріх. Ви вже знаєте, що 375 р. над готами запанували гуни. У складі гунського об’єднання слов’яни торували собі шляхи в Подунав’я та на Балкани, виступаючи то як союзники кочовиків, то як їхні підлеглі. У середині V ст., позбувшись залежності від гунів, слов’яни рушили на землі Східної Римської імперії. Так почалося Велике розселення слов’ян, про яке Йордан сповіщав: «Тепер вони (слов’яни) бушують повсюди…».
Довгий час вважалося, що предками українців були анти. Проте археологічні знахідки доводять, що пам’ятки пізнішого часу, які можна назвати власне українськими, постали не лише на основі антських пам’яток, а здебільшого на основі пам’яток, що їх залишили склавини. Бо саме склавини були тим населенням, що мешкало в V-VII ст. на більшій частині українського Правобережжя. Анти, про яких тогочасні джерела свідчать, що жили вони в Подніпров’ї, від VI ст. почали переселятися на південь, на Балканський півострів. Частину антської людності, що не брала участі в переселенні, поглинули склавини.
Велике переселення народів мало непроминальне значення для подальшої долі слов’ян. Підхоплені ним, слов’янські племена перемішалися і на нових територіях дали початки сучасним слов’янським народам.
Велике розселення слов’ян – переселення слов’ян, що відбулося в Європі в другій половині V-VII ст. під час Великого переселення народів, коли слов’янські племена з’явилися в Подунав’ї, у глибинних районах Балканського півострова – на півдні, на заході дійшли до Ельби та балтійського узбережжя; на північному сході заселили верхів’я Дону й Волги.
На якій підставі археологи роблять висновок про належність археологічних пам’яток слов’янам? Які назви давніх слов’ян зберегли писемні джерела? Чим пояснюється той факт, що свідчення про слов’ян досить пізно з’явилися в писемних джерелах? Кому належали найдавніші згадки про слов’ян?
Досліджуємо
Попрацюйте з історичною картою «Велике переселення народів». Які терени вважають прабатьківщиною слов’ян? На які території розселилися давньослов’янські племена наприкінці V ст.? Схарактеризуйте терени, на яких оселилися анти, а на яких – склавини.
2. Яким було суспільне життя давніх слов’ян?
Археологічні знахідки переконують, що слов’яни від самого початку своєї історії виступали як окремі, хоч і споріднені, більші чи менші групи – об’єднання родів – племена, союзи племен. Племена очолювали обрані громадою вожді, які здебільшого походили із найзаможніших сімей. До повноважень вождів належали перерозподіл врожаю та виробів ремісників, організація оборони під час воєнних подій, спорядження військових дружин тощо. Згодом влада вождів стала спадковою.
Коли з’являлася потреба боронитися від ворога, слов’янські племена об’єднувалися у великі військові союзи. Прикладом такого союзу може бути антське об’єднання. Утворення великих союзів племен учені вважають таким рівнем суспільних відносин, що передує виникненню державі. Отже, давні слов’яни в V-VII ст. упритул наблизилися до створення держави.
Про переддержавний рівень суспільних відносин у давніх слов’ян свідчить облаштування їхніх поселень. Менші з поселень скупчувалися навколо більших – своєрідних племінних центрів. Останні були й ремісничими осередками. Згодом такі великі поселення перетворювалися на укріплені городища. Залишки великого слов’янського міжплемінного центру археологи знайшли, приміром, на Волині – це Зимненське городище.
Про складні суспільні відносини у слов’ян, формування в них племінної верхівки свідчать джерела VI ст. Так, в одному з них зауважено, що в слов’ян багато вождів. Не суперечать розповідям давніх істориків і археологічні знахідки скарбів на слов’янських територіях, володіли якими за життя, безперечно, найзаможніші й наділені владою представники слов’янських племен. З-поміж таких пам’яток – і Мартинівський скарб.
Схарактеризуйте рівень розвитку суспільства давніх слов’ян. Кому належали в слов’янських племенах найбільші повноваження?
Обговорюємо
Прочитайте уривок із твору візантійського історика VI ст. Прокопія Кесарійського. Що з джерела дізнаємося про роль, яку в житті слов’ян відігравали спільні ради? Які рішення ухвалювали на таких зібраннях? На підставі чого історик робить висновок про близькість слов’янських народів? Як характеризує зовнішність давніх слов’ян?
Ці племена, склавини й анти, не підлягають одній людині, – а з давніх-давен живуть у демократії, тому про все, що для них корисне чи шкідливе, вони обмірковують спільно. І майже в усьому іншому обидва варварські народи здавна живуть однаково. У тих і других варварів одна мова, проста і варварська; не відрізняються вони одні від одних і зовнішнім виглядом. Усі ці люди високі на зріст і надзвичайно сильні. Колір обличчя в них не зовсім білий, волосся не русяве і не переходить у чорне, а рудувате і до того ж – у всіх…
Пізнайкам
Перегляньте відео про пам’ятки з Мартинівського скарбу. Розкажіть у загальному колі про долю скарбу. Поділіться припущеннями, як до слов’янського скарбу могли потрапити речі, виготовлені візантійськими майстрами. Про що це свідчить? Які деталі оздоблення знахідок з Мартинівського скарбу згодом знайшли продовження в українських традиціях?
Узагальніть матеріал уроку, завершивши речення: Велике переселення народів торкнулося і слов’янських народів, оскільки…
- Дайте відповіді на запитання, винесені як назви пунктів.
- Витлумачте поняття: слов’яни, венеди, склавини, анти, автохтони.
- Перейдіть за посиланням https://cutt.ly/h3py7sZ та виконайте завдання онлайн.
🏠 Намалюйте квітку з пелюстками, що уособлює сучасні слов’янські народи. Підпишіть пелюстки, групуючи народи відповідно до поділу на західнослов’янські, східнослов’янські та південнослов’янські.