Як пов’язана жива і нежива природа. Чи зручно жити у воді

Пізнаємо взаємозв’язки у природі Теми уроків

Розділ 4. Пізнаємо взаємозв’язки у природі

Тема 1. Взаємозв’язки організмів з неживою природою

§39. Як пов’язана між собою жива і нежива природа. Чи зручно жити у воді

Якщо є магія на цій планеті, вона міститься у воді.

Лорен Ейселі, американський учений з вивчення людини та її походження

  • Пригадай значення процесу дихання для існування організмів.
  • Яке значення світла в житті різних груп організмів?
  • Як живляться тварини і рослини?
  • Які властивості води?

Що таке середовище життя.

Кожен організм оточує частина природи нашої планети. Вона забезпечує його всім, що потрібно для життя. Це певні умови та необхідні ресурси (наприклад, поживні речовини, вода тощо). Таке середовище називають середовищем життя.

Середовище життя – це сукупність умов, у яких мешкають особини певного виду та угруповання організмів різних видів і з якими вони безпосередньо взаємодіють. Усі компоненти середовища життя, які впливають на організми та їхні угруповання, називають екологічними факторами (чинниками).

Екологія – наука, що вивчає взаємозв’язки організмів та їхніх угруповань між собою та навколишнім середовищем.

Залежно від походження та особливостей дії на організми екологічні фактори поділяють на чинники неживої та живої природи (мал. 166).

Фактори впливу людини на природу ще називають антропогенними (або антропічними) (від грецьк. антропос – людина).

Класифікація екологічних факторів
Мал. 166. Класифікація екологічних факторів

Розглянь малюнок 167 і запропонуй свої приклади позитивного й негативного впливу людини на природу у своїй місцевості. Які наслідки цього впливу?

Приклади впливу людини на природу

Мал. 167. Приклади впливу людини на природу. А. Позитивний – висаджування лісу. Б. Негативний – аварія на Чорнобильській АЕС: чорнобильська зона, яку вимушено залишили люди, – приклад довготривалих негативних наслідків діяльності людиниЯк на окремий організм, так і на угруповання організмів повсякчас діє цілий комплекс екологічних чинників. Тому вони мають постійно пристосовуватися як до кожного чинника, так і до їхньої спільної дії.

Організми – мешканці нашої планети – опанували чотири основні середовища життя: наземно-повітряне, водне, ґрунтове, а також організми живих істот.

Які особливості водного середовища життя.

Водна оболонка нашої планети – гідросфера – представлена Світовим океаном, континентальними водоймами (річками, озерами, ставками) та підземними водами.

Серед чинників неживої природи, що впливають на життя мешканців водойм, найважливіші: температура, світло, тиск, уміст кисню та солей. Для води характерна висока густина, яка залежить від її солоності. Що вища солоність води – то більша її густина.

Цікаво. За ступенем солоності природні водойми поділяють на прісні, солонуваті, морські та пересолені. До прісних водойм належать річки та більшість озер; до солонуватих – внутрішні моря (як-от Азовське чи Середземне); морських – більша частина Світового океану; до пересолених – деякі озера та окремі ділянки Світового океану (наприклад, Мертве море).

Зазвичай певні види організмів пристосовуються до життя у водоймах з певним рівнем солоності. Так, двостулкові молюски – перлівниці – мешкають лише у прісних водоймах, а головоногі молюски, наприклад восьминоги, – лише у морях (мал. 168).

карась, восьминіг, водорість, рачок-артемія
Мал. 168. Мешканці водойм. А. Прісноводний вид риб – карась сріблястий. Б. Восьминіг звичайний – мешканець морів. В. Водорість спірогира мешкає у прісних і солонуватих водоймах. Г Рачки-артемії можуть мешкати в широкому діапазоні солоності води: від майже прісних до пересолених

У водоймах зміни температури виражені не так чітко, як у повітрі. Протягом року коливання температури в поверхневих шарах Світового океану не перевищує 10-15 °C. А на великих глибинах температура взагалі постійна: від +1,5 °C до +2 °C. Мешканці водойм пристосовуються до існування за різних температур. Наприклад, представник голкошкірих – морський огірок елпідія мешкає на великих глибинах (до 4000 м) у морях північних частин Північного Льодовитого та Атлантичного океанів. Він не витримує температури, вищі за +10 °C (мал. 169, А). Такі види називають холодолюбними. А ось рифоутворювальні коралові поліпи, навпаки, не можуть існувати, якщо температура води стає нижчою за +20 °C (мал. 169, Б). Вони належать до теплолюбних. Є й види, які можуть витримувати значні коливання температури води.

Цікаво. Коралові рифи – геологічні утворення, що виникли завдяки тваринам – кораловим поліпам, які утворюють потужні зовнішні скелети з вапняку. Коралові рифи на поверхні океану можуть утворювати острови, що слугують місцем оселення різноманітних організмів: інших тварин, водоростей, мікроорганізмів. Найбільший з коралових рифів – Великий бар’єрний риф – тягнеться майже на 2300 км уздовж східного узбережжя Австралії.

Морський огірок елпідія
Мал. 169. А. Морський огірок елпідія
Рифоутворювальні коралові поліпи
Мал. 169. Б. Рифоутворювальні коралові поліпи

Для мешканців водойм важливе значення має освітленість. Світло потрібне водоростям і деяким бактеріям для здійснення фотосинтезу. Освітленість водойм стрімко зменшується зі збільшенням глибини. Зазвичай, на глибинах понад 250 м фотосинтезуючі організми існувати не можуть. На максимальній для них глибині (268 м) виявлено лише червоні водорості, здатні вловлювати розсіяне світло.

Цікаво. Оскільки на глибину понад 1500 м світло не проникає взагалі, деякі глибоководні організми (ракоподібні, молюски, риби тощо) набули здатності виробляти світло. Це явище має назву біолюмінесценція. Завдяки їй у глибоководних тварин стає можливим спілкування: за певними світловими сигналами вони можуть збиратись у зграї, розпізнають представників протилежної статі тощо. Наприклад, на щупальцях у глибоководного восьминога роду Ставротеутіс (мал. 170) розташовано близько 40 структур, які виробляють синьо-зелене світло, що приваблює у шлюбний період особин протилежної статі, а також здобич – дрібних ракоподібних.

Восьминіг роду Ставротеутіс
Мал. 170. Тварини здатні до біолюмінесценції. А. Восьминіг роду Ставротеутіс.
Явище біолюмінесценції у медузи Еквореї вікторії
Мал. 170. Б Явище біолюмінесценції у медузи Еквореї вікторії

Ще одним важливим чинником, від якого залежить життя мешканців водойм, є вміст у воді газів. Ти вже знаєш, що для дихання організмам потрібен кисень. Але із збільшенням глибини його концентрація у воді зменшується.

  • Пригадай, які органи дихання тварин дають змогу поглинати кисень, розчинений у воді.

Сила земного тяжіння зумовлює течію річок. Тому мешканці водойм зі швидкою течією мають особливі пристосування для прикріплення до різних поверхонь. Наприклад, мешканець річок зі швидкою течією – молюск річкова чашечка – наче присмоктується за допомогою ноги до різних річкових поверхонь, насамперед каменів (мал. 171). Личинки цього молюска поширюються за допомогою течії.

Молюск річкова чашечка
Мал. 171. Молюск річкова чашечка

Коротко про головне

  • Середовище життя – це сукупність умов, у яких мешкають особини певного виду та угруповання організмів різних видів і з якими вони безпосередньо взаємодіють.
  • Екологічні фактори (чинники) – усі компоненти середовища життя, які впливають на організми та їхні угруповання.
  • Фактори впливу людини на природу ще називають антропогенними, або антропічними.
  • Організми опанували чотири основні середовища життя: наземно-повітряне, водне, ґрунтове, а також організми живих істот.
  • Серед чинників неживої природи, що впливають на життя мешканців водойм, найважливіші температура, світло, тиск, вміст кисню та солей.

Перевіряємо себе

  1. Що таке середовище життя?
  2. Що є середовищем життя для людини?
  3. Прокоментуй вираз: «Почувається, як риба у воді». Які пристосування мають організми, що мешкають у водному середовищі? Наведи приклади таких організмів.
  4. Оціни свою роботу на уроці, продовж речення: На цьому уроці я дізнався/-лась…; Мене вразило…; Я зрозумів/-ла, що важливо … .

Зміст

Оцінка
( Поки що оцінок немає )
Поділитись в соцмережах
Додати коментар