Ділова українська мова — важливий аспект, з яким мають бути знайомі всі. Говорити та писати грамотно — навичка, якою мають володіти як дорослі, так і діти. Окрім того, це красиво, знати основні правила також потрібно і для складання іспитів. Тому якщо ви, наприклад, займаєтесь з репетитором української мови, це буде тільки перевагою для більш досконалого вивчення української. Ми ж розглянемо основні правила, які не варто забувати.
Апостроф
Апостроф — граматична особливість, яка є не у всіх мовах світу. Його використання зумовлене певними правилами, тому апостроф обов’язково поставимо у наступних випадках:
- після букв, що класифікуються як губні приголосні;
- після літери р, яка є твердою;
- після літери к в імені Лук’ян та всіх інших словах, які походять від нього;
- після префіксів, які закінчуються на тверду приголосну, а потім є літери я, ю, є, ї;
- в кінці першої частини складного слова, яка закінчується на тверду приголосну.
Коли ж апостроф не вживається? Він не потрібен перед буквами я, ю, є, ї, якщо:
- перед губними приголосними є інша буква, яка також є приголосною;
- літера р є м’якою.
Дефіс
Написання слів з дефісом або без нього також є поширеною проблемою. Аби уникати помилок в майбутньому, пам’ятайте наступні правила написання слів через дефіс:
- два слова, які не сполучаються голосним: ракета-носій;
- географічні назви, складні прізвища та назви, одним з компонентів якої є іменник: Івано-Франківськ;
- випадки повторення слів синонімів: думає-гадає;
- повторення одного й того самого слова: дорогий-дорогий;
- вживання двох слів, які мають приблизно однакове значення: туди-сюди;
- слова, які є власними назвами та мають частину пів: пів-Європи;
- прикметники, які складаються як мінімум з двох слів (слова перебувають у сурядному зв’язку): фінансово-економічний;
- прикметники, у яких поєднуються як мінімум два слова на позначення кольорів та відтінків: блідо-зелений;
- два окремих слова, які можуть вживатися самостійно, але перше описує друге слово: жар-птиця;
- іменники, в складі яких є частини міні-, екс-, віце- і т.д.: міні-спідниця.
Префікси
Остання група правил, які варті уваги та повторення – правопис префіксів.
- Префікс с- пишеться перед літерами, які є глухими приголосними (ф, п, т, к, х): сфотографувати. В усіх інших випадках пишеться префікс з-: збудити. Варто звернути увагу на те, що коли на початку кореня слова стоять дві приголосні, використовується префікс зі-. У деяких випадках можливі два варіанти префіксів –зі- та зо-. Прикладом може слугувати пара слів: зімлівати-зомлівати.
- Префікси прі-, пре-, при. Що стосується префікса пре-, він вживається у кількох випадках:
- у якісних прислівниках та прикметниках, які виражають найвищий ступінь ознаки: прекрасний – дуже-дуже красивий;
- у словах старослов’янського походження: престол, презирство, преподобний.
Окремою категорією виступає префікс при-. Його використовують з дієсловами, коли потрібно вказати на неповноту дії, приєднання, частковість дії чи наближення: приїхати, прилягти. Також цей префікс буде зустрічатися у словах, які утворюються від іменника і прийменника при: приморський – тобто той, що при морі.
- Префікс прі-. Більше становить собой виняток і використовується лише у трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва.
Як можна попрактикувати вивчені правила?
Сьогодні інтернет пропонує безліч цікавих ресурсів, які безплатно дозволяють практикувати ті чи інші навички. Так, є цікаві додатки для вивчення польської мови, української та інших популярних мов.
Ознайомившись з правилами на вживання апострофа, написання дефіса та префіксів, ви зможете скористатися будь-яким додатком чи сайтом для того, аби пройти тести та виконати вправи. Чим більше практики, ти краще ви запам’ятаєте правила. Деякі з них пропонують вправи у вигляді тестів, інші просять заповнити пропуски. На одних платформах можна побачити оцінку за кожне окреме завдання, інші підраховують бали та показують результат після завершення вправи. Зручно та корисно, що більшість з них надають розгорнутий коментар у разі обрання неправильної відповіді.